Cпільне засідання Клубу банкірів та Незалежної асоціації банків України відбулося в приміщенні НАБУ. Увазі учасників засідання було запропоновано низку доповідей, що проаналізували діяльність банківської системи протягом 2015 року і якою, на думку банкірів, буде діяльність вітчизняних банків у році новому. Відкрив засідання голова Незалежної асоціації банків України Роман Шпек, який звернувся до присутніх з доповіддю на тему: «Макроекономічний прогноз на 2016 рік». А доктор економічних наук, професор Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Володимир Корнєєв у своїй доповіді проаналізував кредитне стискання та інші ризики банківського сектору за нинішніх умов. Ось тези його виступу. «Банківський сектор України стикається з такими ризиками:

а) ризики кредитного стискання як наслідок структурних деформацій і стагнації економіки;

б) ризики доларизації, девальвації і тезаврації валюти;

в) ризики бюджетної сфери і загрози зриву програм міжнародного співробітництва;

г) ризики фондового ринку в частині використання боргових інструментів держави для монетизації дефіциту бюджету, рекапіталізації державних банків.

В умовах зростаючого розбалансування пасивів і активів банків як за термінами, так і в валютній складовій, банки сьогодні більше виконують функції розрахункових центрів між клієнтами, ніж функції фінансового посередництва при супроводі руху фінансових ресурсів.

Ринок депозитів фактично це сфера відкладеного попиту клієнтів. Ринок кредитів практично «лежачий» внаслідок як низької платоспроможності клієнтів, так і відсутності продуктивних програм використання кредитів.

В бюджетній сфері загострюється проблема прийняття адекватного обстановці фінансового плану розвитку держави на наступний рік – з різних причин, де проблеми держборгу і податкового регулювання економіки є найважливішими. На фондовому ринку відзначається крен в придбанні банками держоблігацій і сертифікатів НБУ як альтернативних інструментів формування своїх портфелів активів. Але при цьому ж формується «кредитний навіс» при одночасному пригніченні інвестиційного ринку і викривленні структури економіки. Економіка при такій участі банків стає «довгономікою», реальний сектор все більше стагнує, відтворення капіталу не відбувається.

Можливості і перспективи стабілізації фокусуються навколо питання підтримки внутрішньо ринку і «свого» інвестора. Фінансовою платформою стабілізації повинен стати ресурс в національній валюті. Потрібні банки розвитку як спеціальні організації фінансування сектору нефінансових корпорацій. Інвестиційний і кредитний попит на гроші повинен бути тільки забезпечений, - і банки повинні особо звертати увагу на забезпечення зобов’язань клієнтів при підписанні тих чи інших договорів. Бланкові кредити повинні бути ліквідовані як фінансовий інструмент. Разом з тим необхідне розширення доступу до фінансових послуг банків, капіталізація банків, покращення нагляду і підвищення інформаційної прозорості дозволить зменшити перераховані ризики банківської діяльності», - сказав у своїй доповіді Володимир Корнєєв, професор Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Про основні підсумки економічного розвитку економіки України та банківської системи, шляхи подолання кризи йшлося у доповіді кандидата економічних наук Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Анатолія Дроб’язка, який зокрема відзначив: «У 2011 році після довгих дискусій НБУ на практиці монетарними методами почав проводити політику «таргетування інфляції». Аналізуючи динаміку зміни реального ВВП за останні десять років разом з динамікою відношення банківських кредитів реальному сектору до ВВП, треба знайти відповідь на питання, чи не був фінансовий сектор провокатором кризи. Маючи достатній запас валютних резервів для інтервенцій за для підтримки стабільного валютного курсу, одним із головних інструментів НБУ прямої дії на банківську діяльність був застосований інструмент обов’язкового резервування банківських пасивів, в якому була закладена валютна диспропорція, це коли пасиви, що залучені у валюті потребували значного резервування на коррахунку НБУ(до10%), а гривневі пасиви резервувалися по ставці 0%. Фактично це непрямий податок на банківську діяльність у частині роботи з іноземною валютою. Таким чином, банкам стало не вигідно залучати валюту у свої пасиви, а відповідно, і інвестиції іноземців у дрібні проекти. Крім того, разом з Урядом НБУ почав впроваджувати практику «дорогої гривні» на міжбанківському ринку. Час від часу на міжбанку відсоткові ставки за операціями СВОП різко стрибали вгору, перерозподіляючи доходи від банків, які працювали з валютою на користь банків, які мали доступ до бюджетної гривні. Ці заходи у сукупності призвели до стискання грошової маси. Як результат, банки почали зменшувати обсяги кредитування реального сектору, концентруючи свої зусилля на підтримці поточної ліквідності. Таким чином, НБУ досяг мети управління інфляційними процесами, але фактично зупинив зростання ВВП у 2012 і 2013 році монетарними методами, і заклав міну уповільненої дії під всю економіку на майбутнє.

У 2014 році нове керівництво НБУ наробило ряд монетарних помилок, за які суспільству приходиться розплачуватися дуже дорого. Експертне середовище зосередилось на збільшенні обсягів рефінансування банків. Хоча в нормальних країнах підтримка ліквідністю центрального банку комерційних у період паніки на депозитному рику – є нормальна практика. Якось не заміченою пройшла зміна правил обов’язкового резервування пасивів банків. Під тиском банків з іноземним капіталом НБУ ввів резервування пасивів у гривні і валюті до єдиної ставки 3%. Це рішення з невеликим лагом у часі призвело до значних перекосів у ліквідності на банківському ринку. У банків з іноземним капіталом, які залучають ресурси від нерезидентів значні обсяги ліквідності вивільнилися, а у банків, які в основному працювали із гривнею виник дефіцит. Тому, одні банки почали затримувати платежі клієнтів, і з часом були вилучені з ринку, а банки з іноземними інвестиціями створили шалений тиск на обмінний курс.

Крім того, НБУ обрав політику «розчистки» банківської системи від неплатоспроможних і «схемних» банків. Підтримуючи зусилля на створення прозорості у структурі капіталу банків, слід зазначити, що така політика фактично конфіскувала у балансах банкротних банків значних обігових коштів підприємств і крупних вкладників. За оцінками Департаменту банківської стабільності, сумарні активи банків, що були вилучені з ринку у 2014 та 2015 роках складають приблизно 20% станом на 1 січня 2013 року. Зазначимо, що сумарне падіння ВВП цього періоду май же відповідає цій цифрі.

Підходить час, коли владі потрібні перемоги. Тим не менше, стверджувати, що у четвертому кварталі 2015 року відбулася суттєва зміна тенденції в банківському секторі – зарано. Немає довіри до діяльності банківських установ, валютні депозити населення виходять із банківської системи, скорочується кредитування фізичних осіб. Є деяке зростання обсягів обігових коштів у банківській системі юридичних осіб, а також відбулася стабілізація обсягів кредитування юридичних осіб. Зараз на валютному ринку склалася крихка рівновага, але у ринку немає впевненості, що «маховик» девальвації не почне розкручуватися знову. Так чи інакше, за період кризи, ресурсна база, що формувалася коштами фізичних осіб зменшилася у обсягах значно більших, ніж нам обіцяють надати кредити міжнародні фінансові організації.

Як можна переломити ситуацію. Стабільність у банківському секторі повинні підтримувати не тільки заходи НБУ, а й уряд через банки з державним капіталом, які на сьогодні становлять 25 % за обсягами активів і пасивів. Уряд повинен запропонувати широкі програми кредитування фізичних осіб за невисокими ставками як у іпотечному, так і в споживчому сегменті, пропонуючи «зв’язані» гроші під урядові програми.

У бюджетних пропозиціях на 2016 рік Уряд заклав зростання ВВП на 2% (у 2015 падіння 11%) і інфляцію споживчого рину на рівні 12% (46,6% поточна у 2015 році). Як що НБУ згідно своєї стратегії відновить курс на "таргетування інфляції" тими ж інструментами, що діяв у 2011 - 2013, то наслідки можуть бути не втішними. Досягти інфляцію 12% у річному вимірі можна інструментами НБУ, але тільки за рахунок продовження процесу демонетизації реального сектору економіки з подальшим падінням виробництва. Нажаль, світові тенденції на сировинних ринках для України не перевищують хороших цін на метал, руду і зерно. При зростанні реального ВВП на 2%, інфляцію слід очікувати на рівні 25%.»

В обговоренні взяли участь голова Правління Сбербанку Росії в Україні Ігор Юшко, радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв, радник президента Київської школи економіки Ігор Шумило, заступник Голови Національного банку України Владислав Рашкован, заступник голови Правління «ВТБ Банку» Олександр Вітте, заступник голови Правління Укрексімбанку Сергій Маноха, заступник голови Правління Ощадбанку Антон Тютюн, завідувач секретаріату комітету ВР з питань фінансів і банківської політики Ігор Прийма член Спостережної ради Приватбанку Віктор Лисицький, та інші.

Ось які питання підняв у своєму виступі член Спостережної ради Приватбанку Віктор Лисицький: «У плани співпраці банків та НБУ має бути включене вирішення наступних питань:

1. Відкритість державних реєстрів
а) Сприяння НБУ в наданні API для доступу банків та кредитних бюро до даних державних реєстрів Мін'юсту, Державної фіскальної служби, МВС;
б) Розробка нормативних документів НБУ спрощують бізнес процеси банків в частині ідентифікації клієнта, оцінки ризиків та фінансового стану клієнта.

2. BankID. Технологія онлайн-верифікації.
а) затвердити стандарти (законодавчі та технічні), за якими банки зможуть підключитися до системи;
б) НЕ створювати власний хаб.

3. Банківська звітність та обмін інформацією з НБУ

а) скоротити кількість форм звітності і збільшити хв. звітний період до 1 місяця;
б) повний перехід документообігу банків з НБУ на електронний формат;
в) виключити запити НБУ на банки в частині надання звітності, яка раніше була банками передана в НБУ через АРМ «Статзвітність»;
г) закріпити, що якщо Банк уже надавав якусь інформацію в НБУ, то на будь повторний запит він може відповісти посиланням на те, що ця інформація подавалася в НБУ таким-то документом від такого-то числа;

4. Впровадження стандартів МСФЗ та перехід на Базель ІІ і Базель ІІІ;

5. Банківський нагляд:
а) скоротити і регламентувати максимальну кількість перевірок одного банку протягом року / декількох років;
б) перехід від виїзних перевірок до дистанційних (невиїзним);
в) надання документів / інформації тільки в електронній формі;
г) стандартизувати форми запитів НБУ за наявними параметрами довідників для звітних форм.

6. Пропозиції по обслуговуванню корпоративних клієнтів:
Блок 1. Гарантовані платежі.
Блок 2.Фінансування експортерів з використанням акредитива. Створити на базі СЕП НБУ інтерфейс для можливості передачі текстів гарантій та акредитивів для прискорення їх доставки і здешевлення вартості. При авалировании податкових векселів перейти від двох підписів представників банку до однієї.

7. Актуалізація порядку ідентифікації клієнтів. Пропозиції щодо змін у Постанові НБУ 492: Виписку з Єдиного державного реєстру зберігати і приймати в електронній формі. Договір на банківське обслуговування може бути оформлений у вигляді оферти. Дозволити формувати справу з юридичного оформлення рахунку в електронній формі. Картку із зразками підписів по юридичним особам вимагати в 1 екземплярі. Описати і затвердити процедуру віддаленого відкриття рахунку з використанням ЕЦПі даних з Єдиного державного реєстру. Передбачити можливість посвідчення документів співробітником банку через ЕЦП або підписом на планшеті. Організувати обмін інформацією по електронній пошті НБУ. Дозволити ведення журналів валютного контролю в електронному вигляді без роздруківки. Скасувати позначки на оригіналах (копіях) документів про покупку і проплаті валюти за кордон, крім випадків, коли документи є унікальними (наприклад, оригінал договору купівлі-продажу квартири). Необхідно прибрати звіти, заявки про міжфіліальних угодах, перевезеннях. Все має бути централізовано в Казначействі ГО.

8. Технологія безпаперової інкасації. Переклад в електронний вигляд всіх документів по прийому видачу цінностей (каса, інкасація, торгові точки). Розрахунково-касове обслуговування спростити! дин договір на РКО. Бандеролі одного кольору для всіх номіналів без реквізитів. На накладці найменування банку ПІБ та підпис касира. Скасувати роботу із зразками грошових знаків. Дозволити використовувати тільки електронні вид наданої для огляду інформації.»

Учасники засідання Клубу за участю членів Рада Незалежної асоціації банків України відзначили, що проведення таких заходів сприяє консолідації банківського сектору, публічному обговоренню найболючіших проблем в діяльності банківської системи і пошуку максимально ефективних шляхів їх розв’язання. Саме в цьому, по за всяким сумнівом, зацікавлені всі вітчизняні банкіри і громадські банківські організації, що їх об’єднують. Адже саме публічне обговорення застарілих «болячок» вітчизняної банківської системи із залученням керівників провідних вітчизняних банків, представників Національного банку, профільних комітетів Верховної Ради, вчених-економістів, експертів, це як ті гіркі ліки, які конче необхідні, бо без них не наступить одужання.