1 грудня 2015 в Iнститутi економіки та прогнозування Національної академії наук України відбулося засідання Клубу банкірів.Засідання відкрили голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і заступник директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Андрій Гриценко, який зазначив, що банківська система не може бути стабільною та успішною, якщо не буде успішною та стабільною економіка, а для цього слід використовувати ті інструменти, які пасують саме вітчизняній економіці.

Велику увагу викликала в учасників засідання доповідь кандидата економічних наук, старшого наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Євгенія Бублика на тему: «Ефективність реформ у фінансовому секторі економіки України», де зокрема йшлося про те, що основні напрями реформ у фінансовому секторі України на поточному етапі орієнтовані на посилення інституційної спроможності та реорганізації регуляторів з підвищенням ролі ключових регуляторних функцій НБУ, НКЦПФР, ФГВФО, зміцненням інституційної та фіскальної незалежності НБУ, а також на очищення фінансового ринку від проблемних установ. «За оцінкою ряду експертних груп, - сказав Євгеній Бублик, - реформи реалізуються досить повільно. При цьому, недостатньо уваги приділяється таким важливим напрямам, як очищення ринків від токсичних активів, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, модернізації системи регулювання та нагляду, покращання захисту прав споживачів та інвесторів, а також розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків. Реформи за цими напрямами відкладаються або заплановані на далекі строки. Подальше зволікання із вирішенням зазначених проблем ускладнить реалізацію оголошеної програми реформ та досягнення поставлених в її рамках стратегічних цілей модернізації фінансового сектору України.»

У дискусії також взяв участь спеціальний гість засідання професор Imperial College Business School Андрій Кириленко, який наголосив на тому, що потрібно розуміти як працюють центральні банки в післякризових умовах, куди рухається глобальна банківська система, оскільки банківська система України є її часткою.

В обговоренні піднятих питань взяли участь радник Міністра фінансів України Юрій Блащук, голова Агентства по рефінансуванню житлових кредитів Сергій Волков, заступник голови Держкомфінпослуг Олександр Залєтов, екс. член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Петрашко, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, радник президента Київської школи економіки Ігор Шумило, колишній заступник голови Національного банку України, екс. голова ДПА України Олександр Кірєєв, директор Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Сергій Мамедов, радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв.

У своєму виступі Борис Соболєв наголосив: «До економіки України складно підходити з позицій класичного монетаризму, оскільки біля 50% її знаходиться у нелегальному (напівлегальному) обігу і понад 50% ВВП державою вилучається до перерозподілу через канали консолідованого бюджету, НАК "Нафтогаз" та Пенсійного фонду України (ПФУ).

Постійна демотивація господарської ініціативи внаслідок такого вилучення робить спроби стимулювання економічної динаміки, контролю за інфляцією чи обмінним курсом гривні до долару США й євро марними.

Борис Соболєв запропонував в межах Клубу започаткувати громадську ревізію ефективності вилучення та використання коштів ВВП для реформування державного споживання, демонополізації ринку газу, електроенергії та суттєвого реформування Пенсійного фонду. Розпочати цю роботу варто вже з наступного засідання Клубу, де запропонувати учасникам здійснити за інтересами самостійний та неупереджений аналіз соціально-економічної ефективності головних розпорядників статей фінансування витрат.

Учасники засідання Клубу банкірів зійшлися на думці, що питання створення мегарегулятора в Україні потребує якнайглибшої та якнайдетальнішої проробки, адже це саме той випадок, про який народна мудрість говорить, що краще «сім разів відміряти і тільки потім відрізати».