Засідання Клубу банкірів 14 червня 2018 року в Державному експортно-імпортному банку України на тему: «Сучасні виклики банківській системі на шляху розвитку бізнесу вітчизняних компаній»

14 червня відбулося спільне засідання Клубу банкірів і Державного експортно-імпортного банку України на тему: «Сучасні виклики банківській системі на шляху розвитку бізнесу вітчизняних компаній». В ньому взяли участь керівники вітчизняних банків, вчені-аналітики, представники фінансового ринку, керівники економічних відділів посольств, що працюють в Україні. Засідання відкрили голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова та голова Правління Державного експортно-імпортного банку Олександр Гриценко.  Чому Клуб банкірів вирішив провести таке спільне засідання? Бо важливість діяльності державних банків в Україні, їх роль та значення важко переоцінити, адже їх доля на банківському ринку складає від 55 до 62% за різними оцінками. І кожний з них має свої особливості, свої напрацювання і стратегію у роботі з клієнтами, тому учасникам засідання тим цікавіше було отримати, як то кажуть, інформацію з перших рук про діяльність одного з найвідоміших і найавторитетніших вітчизняних банків – Укрексімбанку.

Посилення нормативних вимог центробанків та регуляторних органів країн призводить до зміни стратегії діяльності глобальних банків на регіональних ринках, що негативно впливає на міжнародні розрахункові операції та загалом на економічний розвиток цих країн. Яким чином зменшити ці наслідки для банківського сектору України, і розглянули учасники засідання Клубу банкірів.

Протягом останніх десяти років у світовій банківській системі відбулися стрімкі зміни ландшафту кореспондентського бізнесу, відзначив у своїй доповіді член Правління АТ «Укрексімбанк» Олександр Щур. Так звана «Анкета Вольфсберзької групи», заснована на директивах з протидії відмиванню нелегальних доходів у банківському секторі, за цей час виросла з двох сторінок до тридцяти, що свідчить про колосальне збільшення обсягу інформації, який банки вимагають одне від одного, здійснюючи due diligence при встановленні кореспондентських відносин. Відповідно, значно збільшуються витрати на персонал та заходи у сфері фінансового моніторингу, а в разі порушення нормативних вимог на банки накладаються великі штрафи. Все це призводить до зміни стратегії банків та ухвалення ними політики de-risking, коли кредитні установи припиняють чи обмежують ділові відносини з цілими країнами, класами, типами бізнесу з метою уникнення ризиків замість того, щоб ними управляти. В свою чергу, це позначається на можливостях банків та їхніх клієнтів здійснювати операції зовнішньоекономічної діяльності та отримувати міжнародне фінансування.

У світовому масштабі політика de-risking позначилась на зменшенні кількості кореспондентських відносин на 25%. Це відповідно посилює концентрацію бізнесу і призводить до збільшення витрат, впливає на якість і швидкість проведення операцій. Також з огляду на те, що експортна та імпортна складова у багатьох країнах займає значну частку ВВП, такий тренд має негативний вплив на макроекономічні показники. Відмова глобальних банків, які надають клірингові послуги, працювати в Україні, в кожному окремому випадку має негативні наслідки для ринку. Також в сучасних умовах може відбуватися вихід банків з окремих видів бізнесу – ЛОРО-рахунків, інкасових операцій, чеків, операцій торгівельного фінансування тощо.

Олександр Щур зазначив, що такі великі учасники ринку міжнародних розрахунків, як Укрексімбанк, мають бути готовими до викликів у своїй бізнес-діяльності. При цьому необхідна стандартизація і гармонізація європейських вимог до українських реалій, яка певним чином уже відбувається у сфері законодавства з фінансового моніторингу. Іноземні партнери з більшою довірою сприймають аналіз кінцевих бенефіциарів, здійснений українськими банками, і цей позитивний процес сприяє кращій міжнародній співпраці фінансових установ. Далі Олександр Щур відповів на численні запитання учасників засідання.

Потім за традицією Клубу банкірів почалася дискусія, яку відкрив  провідний спеціаліст фінансового сектору Світового банку Ваге Варданян.

А провідний науковий співробітник Академії фінансового управління України, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко  у своєму виступі відзначив, що, на його думку, Укрексімбанк – це найкращий банк у державі, який власне і зорієнтований на проведення експортно-імпортних операцій. Банк є флагманом у роботі в цьому сегменті ринку, а Експортно-кредитне агентство, - вважає Анатолій Дробязко, - має стати банку надійним помічником.

У обговоренні також взяв участь голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов, який зазначив, що вимоги до комплаєнс, які були два роки тому і які є нині стали абсолютно різними і це має спонукати клієнтів і економіку в цілому працювати прозоріше.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, член-кореспондент НАНУ Сергій Кораблін наголосив, що тема, яка вибрана для обговорення, є дуже потрібною, непростою і злободенною. Ми маємо високий ступінь залежності від експортних операцій, - зазначив Сергій Короблін, - який, для прикладу, в Китаї складає до 20%, а у нас 50% і тому ми відносно більше відкриті і повинні розуміти ці ризики.

У дискусії також взяли участь голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, перший заступник голови правління Індустріалбанку Віталій Романчукевич, колишній заступник голови Національного банку України Ярослав Солтис, керівник економічного відділу, торговий і економічний радник Посольства Республіки Болгарія в Україні Антоній Переновськи та інші.

Підбиваючи підсумки дискусії, голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко подякував усім її учасникам за активне і професійне обговорення дуже важливих аспектів діяльності Укрексімбанку та банківської системи.