6 липня у Райфайзен Банку Аваль відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Які кредити потрібні економіці? Яка економіка має доступ до кредитів? Який Попит та Пропозиція на кредити та як зменшити відстань між ними?». На зустріч зібралися представники найбільших українських банків,  Національного банку України, Ради Національного банку, Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, провідні економісти, фінансові експерти та аналітики, всі кому небайдуже сучасне і майбутнє вітчизняної банківської системи. Місце проведення такої дискусії було обрано невипадково, адже Райффайзен Банк Аваль  є одним з лідерів вітчизняної банківської системи і по праву може пишатися своїми напрацюваннями щодо кредитування.

Відкрили засідання голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і голова правління Райфайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.

Презентацію на тему: «Банківське кредитування в Україні: структурний аспект» представив учасникам засідання заступник директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Сергій Кораблін. А директор Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академік Валерій Геєць у своїй презентації проаналізував надзвичайно важливе питання монетизації економіки. Доповідачі відповіли на численні запитання.

Великий інтерес учасників засідання викликала презентація на тему: «Які кредити потрібні економіці? Яка економіка має доступ до кредитів? Який Попит та Пропозиція на кредити та як зменшити відстань між ними?» голови Правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука. «Є декілька позитивних тенденцій, а саме: поступове збільшення обсягів кредитів та зниження процентних ставок, насамперед — у гривні. Ці процеси нарощуються по відношенню до відповідального бізнесу та згортаються для тіньової економіки», — зазначив під час свого виступу Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль.

Під час його презентації учасники могли бути не лише слухачами, а й брати безпосередню участь в інтерактивному голосуванні щодо ключових проблем представленої доповіді. Підсумки інтерактивного голосування виводилися на екран і дозволяли відразу бачити думку аудиторії щодо поставлених запитань.

У обговоренні взяли участь член Ради Національного банку України Василь Фурман, радник голови Правління Укргазбанку Вадим Березовик, член Спостережної Ради Укрсиббанку Доменік Меню, заступник Голови Правління «Сітібанку» Ганна Мікулицька, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.

Начальник управління реформування фінансового сектору НБУ Євген Степанюк відзначив, що економіка України має значний потенціал для нарощування банківського кредитування, маючи один із найнижчих у світі рівнів проникнення кредитів (loans-to-GDP ratio). Порівняно з 2008 роком даний показник в Україні знизився з 79% до 43% при середньому показнику в країнах ЄС на рівні 165%. Євген Степанюк наголосив, що відродження банківського кредитування є важливим у контексті збільшення інвестицій в основний капітал, які необхідні для підтримки економічного зростання на рівні, що забезпечує конвергенцію доходів економічних суб'єктів до рівня розвинених країн. За його словами, на сьогодні доля банківських кредитів у фінансуванні капітальних інвестицій не перевищує 10%, тоді як рівень зношеності основних засобів в промисловості обумовлює значно вищу потребу у фінансуванні.

Своїми думками з присутніми поділилися також радник голови Правління Укрексімбанку Олег Самсоненко, директор департаменту малого і середнього бізнесу Ощадбанку Інна Кравчук, голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис та інші.

Підсумовуючи результати дискусії, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко підкреслив: «Відзначений у виступі Володимира Лавренчука порядок роботи з клієнтами щодо видачі кредитів юридичним особам, а також нарощування кредитного портфелю на основі відносно низької кредитної ставки викликає повагу і заслуговує на підтримку. Це є достойний приклад ведення корпоративного бізнесу в нинішніх умовах для наслідування іншими банками.

Водночас на макрорівні маємо низку серйозних проблем для всіх банків. Реалізована Нацбанком програма очищення банківської системи призвела до того, що банки фактично перестали виконувати інвестиційну функцію, три роки поспіль скорочуються обсяги кредитування економіки. Це, в свою чергу, призвело до критичного рівня розвитку тіньового аспекту кредитування.

Треба подумати над вжиттям НБУ відповідних заходів щодо збільшення прозорості і підвищення довіри до банківської системи».