Постійні учасники засідань Клубу банкірів добре знають, що однією з особливостей його роботи є проведення зустрічей на різних майданчиках. Тож,  якщо минуле засідання проходило в Посольстві Словацької Республіки в Україні, то 9 листопада члени Клубу банкірів і запрошені гості зібралися в Академії фінансового управління Міністерства фінансів України. Цього разу темою для обговорення став нинішній стан справ у банківському та фінансовому секторі та перспективи розвитку.

Відкрила засідання заступник директора Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, доктор економічних наук Людмила Ловінська, яка звернулась до його учасників з привітальним словом.

Слід зазначити, що в засіданні взяли участь член Національного банку України, Ради Національного банку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, провідні вітчизняні банкіри, керівники Української федерації убезпечення та провідних страхових компаній, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

«Основні тенденції розвитку банківського сектору» - саме таку презентацію запропонував увазі присутніх начальник управління реформування фінансового сектору НБУ Євген Степанюк. В ній він відзначив позитивні тенденції у розвитку банківської системи України: зростання чистих активів банків у III кварталі на 3.5%, головним чином за рахунок збільшення кредитного портфелю реального сектору, підвищення операційної ефективності банків, продовження тенденції до зростання депозитів фізичних осіб як в національній, так і іноземній валютах, зниження ставок за кредитами та повернення банківської системи до прибуткової діяльності. Євген Степанюк також розповів про ініціативи Національного банку, спрямовані на відновлення кредитування в Україні. За його словами, закріплення позитивних тенденцій залежить від балансу макроекономічних ризиків та прийняття Верховною Радою законопроектів, що сприяють урегулюванню проблеми NPL та захисту прав кредиторів.»

 А потім він відповів на запитання учасників засідання.

Наступним доповідачем став кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Анатолій Дробязко. Тема його співдоповіді: «Банківсько-фінансовий сектор: стан та перспективи  розвитку в контексті досягнення цілей сталого зростання».

Він  наголосив на кількох важливих моментах:

«1. У третьому кварталі 2017 року спостерігається стабілізація процентних ставок як за депозитами по основних групах пасивів так і по кредитах. Але загальне зниження, яке спостерігалося протягом року, ввійшло в зону спротиву, в наслідок невідповідності реальної інфляції споживчого ринку 2017 року задекларованим позиціям у "Основних засадах грошово-кредитної політики на 2017 рік". Тому подальше зниження інфляції як за кредитними ставками, так і за депозитними найближчим часом не слід очікувати.

2. З початку року спостерігається тенденція збільшення коштів фізичних осіб у банківській системі на 18 млрд. грн. Але аналіз структури збільшення ресурсної база вказує на вади. По-перше, динаміка приросту поточних рахунків випереджає динаміку приросту депозитних рахунків. По-друге, слід звернути увагу на збільшення питомої ваги Приватбанку у цьому ресурсі, тобто монополізм на ринку збільшується. По-третє, значна частина приросту депозитних коштів відбулася за рахунок переоформлення депозитних сертифікатів Приватбанку (облік у третьому класі, що не гарантувався ФГВФО) у другий клас, що гарантується державою, а приток нових коштів у банківську систему є незначним.

3. Пожвавлення кредитування у секторі фізичних осіб пов’язано з програмами карткових продуктів зарплатного характеру, а також споживчим кредитуванням. Зовсім незначний приріст у іпотечному кредитуванні. Портфель валютних кредитів фізичних осіб обслуговується менше, ніж на 5%. Тобто в системі залишилися неліквідні кредити на 2,6 млрд. дол. США під які ще до кінця не сформовані резерви, або не завершені судові процедури. 

4. Стан кредитного портфелю юридичних осіб складається з непрацюючих кредитів у гривні на 56,5% і 60,2% у валюті. Тобто монетизація реального сектору економіки з урахуванням зменшення самого портфелю на 1,8% знаходиться у незадовільному стані. Потрібні рішучі кроки по зміні ситуації.

Тому необхідно:

1. Відновлення кредитування: для цього треба вирішити проблему непрацюючих активів. Шлях – створення КУА та Єдиного реєстру позичальників з їхніми історіями.

2. Відновлення довіри до інституту Фонду гарантування. Збільшення гарантованої суми виплат. Доцільно було б показати результат  ФГВФО по ефективній реалізації активів, що перейшли під їхнє підпорядкування.

3. Заходи щодо мінімізації корупційного ризику при розгляді спірних питань у судах, оптимізація процедур банкрутства позичальників, що не обслуговують зобов’язання.

4. Розв’язання проблем підтримки національного товаровиробника. Створення  ЕКА. Реалізація державних програм просування експорту товарів та послуг.

5. Розширення бюджетних програм по компенсації відсоткових витрат  суб’єктів господарювання за пріоритетними програмами.

6. Створення фінансової агенції, яка б допомогла місцевим органам влади стати учасниками (позичальниками) кредитних ліній, що пропонуються міжнародними фінансовими організаціями.

7. Удосконалення процедур, які б дозволили місцевим органам влади виходити на відкритий ринок запозичень».

Велику увагу присутніх викликала  також презентація на тему: «Сучасна ситуація на фінансовому ринку України. Можливості для страхових компаній і банків в результаті пенсійної реформи», яку підготувала генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова. В ній Галина Третьякова зокрема зупинилася на наступному: «1. Банки можуть емітувати пенсійні депозити, що працюють у режимі збирання внесків щомісяця з переведенням накопиченої суми до страховиків життя при досягненні пенсійного віку свого споживача. Чи є тут проблема? Так. Як гарантувати відсоток на довгій базі? Чи можна її вирішити? Можна.

2. Рух коштів від людини та роботодавця до фінансового пенсійного інструменту. Я є категоричним прихильником виключення з цього руху Пенсійного фонду України. Робити пропоную як зарплатний проект або дірект дебет.

3. Банки як посередники. Під час запуску реформи 10,5 млн. наших співгромадян мають знайти СВІЙ інструмент накопичення. У банків є потужна мережа філій.

4. Банк-зберігач.

5. Іпотечне (чи інше довге) кредитування. Бо буде "довгий ресурс". За нашою пропозицією до 30% від тіла накопичення людина зможе використовувати для погашення відсотків за іпотечним кредитом. Що суттєво впливає на зменшення ризиків неповернення за таким кредитом.»

Після завершення презентацій розпочалася дискусія, в якій своїми міркуваннями поділилися член комісії Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов, член Ради Національного банку України Василь Фурман, радник голови Правління Укргазбанку Вадим Березовик, голова Правління банку «Глобус» Сергій Мамедов, президент економічного дискусійного клубу, голова Правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта та інші.

Як оцінюють учасники засідання його результати, на нашу думку, про це свідчить лист, що надійшов на адресу Клубу банкірів від члена комісії Нацкомфінпослуг Олександра Залєтова: «Дякую за чудову нагоду обмінятись думками на професійному рівні. Моїм колегам страховикам дуже сподобався формат засідань Клубу банкірів. Ви дуже молодці, що у цей час маєте бажання активізувати обговорення таких важливих тем».