Хто такі КіКи, і чому саме нинішнього року їх діяльність опинилась  у фокусі уваги вітчизняних банкірів? Яким у цьому зв‘язку буде алгоритм взаємодії між банками та Державною податковою службою України?

Саме ці питання були темою обговорення на першому у 2022 році засіданні Клубу банкірів, де головним спікером стала Катерина Риженкова, начальник управління трансфертного ціноутворення Департаменту  податкового аудиту Державної податкової служби України.

   Катерина Риженкова представила увазі учасників  засідання  презентацію  «Контрольовані іноземні компанії в Україні» та дала вичерпні відповіді на їх численні запитання.

   Отже,які важливі моменти обговорення можна виділити?

Крок 3 Плану BEPS в Україні був імплементований у національне податкове законодавство шляхом розроблення та прийняття норм про контрольовані іноземні компанії (далі КІК) які вступили у дію з 01.01.2022 року.

З цього моменту фізичні та юридичні особи - резиденти України, які володіють часткою або здійснюють контроль над КІК будуть зобов’язані подавати Повідомлення про набуття у власність, реєстрацію, продаж/ліквідацію, тощо таких КІК.

Контролюючі та державні органи, банки та фінансові установи з 01.01.2022 року також є суб’єктами звітування, в частині подання Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в КІК.

Повідомлення подаються про виявлені факти як юридичного так і фактичного контролю над іноземною юридичною особою або утворенням без статусу юридичної особи (трасти, фонди), незалежно від його оформлення. Також, повідомленню підлягає інформація про факти не лише прямого, а й опосередкованого володіння (розрахунок опосередкованого контролю банками не здійснюється).                                                     На спільній зустрічі Клубу банкірів  та Державної податкової служби України  окремо акцентувалась  увага на необхідності повідомлення банками фактів, що можуть свідчити про фактичний  контроль, ознаки якого розкриті у статті 39 ПКУ.

   Що стосується звітів про КІК, то першим звітним періодом є 2022 рік. При цьому, передбачено право платника податків подати перший звіт та включити скорегований прибуток КІКа за 2022 та 2023 роки у податкову декларацію за 2023 звітний рік. Таким чином, наданий певний перехідний період платникам податків, для підготовки до звітування.

Фактично, кампанія декларування буде розпочата у 2024 році:

-для контролюючих осіб, що є юридичними особами до 01 березня 2024 року;

-для контролюючих осіб, що є фізичними особами до 01 травня 2024 року.

Проте такий перехідний період по подачі звітності не звільняє від обов’язку та відповідальності за неподачу Повідомлень уже з 1 січня цього року.

Відповідальність банків за невиконання, неналежне виконання норми по подачі Повідомлень окремо не передбачена та регулюється нормою пункту 126.1 статті 126 Кодексу що визначає відповідальність за неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням визначеного строку.

Виконання норм по подачі Повідомлень банками передбачає соціально-відповідальний підхід та містить у собі репутаційну складову.

Щодо відповідальності контролюючих осіб за недотримання вимог по подачі та заповненню звітності у т.ч. повідомлень то вона визначається статтею 120.7 ПКУ.  Штрафи є досить значними, проте діє перехідний період щодо незастосування штрафів за помилки в обчислення скоригованого прибутку КІК за результатами звітів за 2022 та 2023 роки.

Отже, банки мають подавати  до ДПС Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння часткою в КІК не пізніше 5 робочих днів з дня виявлення, за розробленою ДПС рекомендованою формою.

  В подальшому ДПС буде здійснювати контроль у напрямках дисципліни подачі Повідомлень про КІК та здійснювати перевірки фактів та інформації щодо наявності контролю, наявності чи відсутності підстав для звільнення скоригованого прибутку КІК від оподаткування, коректності розрахунку скоригованого прибутку КІК.

Для цього у ДПС наявний широкий інструментарій для дослідження КІК та їх контролюючих осіб: ЄДР; реєстри бенефіціарних власників в інших країнах; комерційні бази даних (Orbis, Youcontrol, інші), інформація від АМКУ, Фінмоніторингу, банків, державних та контролюючих органів, загальнодоступні публічні джерела, внутрішні бази ДПС, документація ТЦ, обмін інформацією за запитам, обмін інформацією з ІКО (у т. ч. CRS), інформація з декларацій з заявами по безподатковій ліквідації, тощо.   

   У обговоренні взяли участь радник Голови Ради Національного                           банкуУкраїни  Євген Степанюк, голова Спостережної ради  Кристалбанку  Вадим Копилов, колишній Голова ДПА України  Олександр Киреєв, голова Спостережної ради RwS  банку Ірина Гаврильчук, завідувач  відділу  фінансових ринків Академії фінансового  управління  Анатолій Дроб‘язко, радник Голови Укргазбанку Владислав Кравець та інші.

  Далі слово  було надано заступнику Голови правління АТ Європейський промисловий банк Олесі Листопад, яка назвала свій виступ «Організація та порядок збору і подання інформації банками до органів ДПС про контрольовані  юридичні компанії. Вона зокрема зазначила  «Починаючи з 01.01.2022 вступили в силу норми Податкового кодексу України, а саме, норми підпункту 39².6.3' статті 39² Податкового кодексу України, згідно з якою з  01.01.2022 банки України зобов'язані   інформувати Державну податкову службу України про всі виявлені випадки володіння фізично (юридичною) особою – резидентами України іноземними компаніями.

   Згідно з Податковим кодексом України - Контрольованою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії. Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом. Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об'єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов'язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

            Згідно з Листом Державної податкової служби України від 02.12.2021 №27269/6/99-00-07-06-02-06 зазначено, що на банки нормами статті 39² Податкового кодексу України не покладено обов'язку здійснення розрахунку опосередкованого володіння розміру частки в іноземній компанії. При цьому, інформація, що подаватиметься банками підлягатиме перевірці ДПС.

           Інформація про факти, які свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України має подаватись до ДПС з урахуванням норм як податково законодавства так і установлених вимог Національного банку України з питань фінансового моніторингу»,-розповіла заступник Голови  правління АТ Європейський промисловий банк Олеся Листопад.    

       А завершила обговорення презентація щодо інформаційно-аналітичної платформи для виявлення та оцінки процесів, що мають ознаки тіньових операцій в економіці за участю КІК, яку підготували  заслужений економіст України Тамара Кліточенко та кандидат економічних наук Іван Бунтов. Презентація на тему «Оцінка ролі К.І.К., розташованих у низькоподаткових юрисдикціях: практичні інструменти для детінізації економіки», яка побудована на матеріалах та можливостях інформаційно-аналітичного порталу EASYMARKETS.COM.UA

Портал EasyMarkets дозволяє здійснити аналіз К.І.К. за трьома напрямками: кількісна оцінка обсягу торгівлі через офшори і низькоподаткові юрисдикції; схеми, що застосовуються в експорті та імпорті; а також можливості застосування першого методу для аналізу трансфертного ціноутворення.

На прикладі 2020 року було продемонстрована роль таких низькоподаткових юрисдикцій, як Швейцарія (36% українського експорту на 18 млрд. USD / 6,5 млрд. USD імпорту України); Великобританія (2,9 млрд. USD імпорту та 1,4 млрд. USD експорту України); ОАЕ (4,1 млрд. USD експорту та 0,9 млрд. USD імпорту України), та інших країн з пільговим режимом оподаткування.

Розкрито структуру послуг та товарну структуру імпорту та експорту через вказані країни. Надано порівняння обсягів ЗЕД операцій в залежності від статусу країн: наприклад, Швейцарія в якості торгуючої країни – це 12% українського імпорту, як країна походження товару – 1,6%; країна відправки – 0,96%.

Портал має унікальну можливість співставити «дзеркальну» статистику країн-партнерів. Це дозволяє побачити відхилення в обсягах та сумах імпорту та експорту згідно даних торгуючих країн. Пояснень для цього є кілька, в залежності від схем, що застосовують підприємці: зміна коду товару, ціни та/або кількості, інші ЗЕД-схеми при митному оформленні,при митному оформленні.

Підбиваючи підсумки  спільного засідання Голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і представниця Державної податкової служби України

Катерина Риженкова відзначили ,що обговорення новацій в податковому законодавстві ,яке напряму стосується діяльності банків ,пройшло дуже жваво  і зацікавлено. Був також озвучений намір зробити такі зустрічі регулярними, адже  таке професійне спілкування є надзвичайно потрібним і взаємокорисним.