«Перспективи вдосконалення організації готівкового обігу в Україні» - саме такою була тема чергового засідання Клубу банкірів в Національному банку України, яке відбулося 24 жовтня. Це вже друге засідання, що його провів Клуб банкірів спільно з НБУ. У фокусі уваги учасників засідання була реорганізація моделі готівкового обігу в Україні, яку Національний банк затвердив у серпні цього року.

Відкрив засідання заступник Голови Нацбанку Роман Борисенко, який наголосив, що важливість даного питання, як для банківської системи, так і економіки в цілому, важко переоцінити. А основну доповідь зробив директор департаменту грошового обігу Віктор Зайвенко. Нова концепція, за його словами, передбачає перехід від частково контрольованої моделі організації готівкового обігу, що існує в Україні, до делегованої моделі: НБУ планує передати частину функцій, які виконує в регіонах, іншим учасникам ринку, зокрема банкам.

Співдоповідь на тему «Напрями та перспективи зменшення частки готівкових розрахунків в Україні» зробив старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, кандидат економічних наук Євген Бублик. Він зокрема сказав: «З огляду на потреби покращення структури грошового обігу в Україні, особливої актуальності набуває питання розвитку та поширення використання на внутрішньому ринку сучасних безготівкових платіжних інструментів, зокрема платіжних карток. Розв’язання цього питання виступає важливою передумовою досягнення макроекономічної стабілізації та формування основ для подальшого розвитку фінансового сектору.

Протягом останніх двадцяти років платіжні картки отримали найбільше поширення серед платіжних інструментів роздрібної торгівлі у світі завдяки прискореному розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх активному залученню у банківській бізнес. Загальновизнаними позитивними наслідками розповсюдження платіжних карток у світі стали: стимулювання споживчого попиту та активізація економічних процесів, оскільки використання платіжних карток спонукає до споживання, а також скорочення обсягів використання готівки, що позитивно впливає на детінізацію економіки.

Необхідність зниження питомої ваги готівки, у т.ч. за рахунок розширення безготівкових платежів, задекларована і у «Комплексній програмі розвитку фінансового сектору України до 2020 р.». Так само, обраний курс на євроінтеграцію вимагає від України наближення системи платіжних засобів до європейського рівня, у т.ч. за асортиментом та глибиною поширення платіжних інструментів.

Головними потенційними перевагами поширення в Україні карткових розрахунків є: зменшення обсягу готівки в обігу, активізація економічних процесів та підвищення їх транспарентності, зростання податкових надходжень та наближення вітчизняних фінансових ринків до світового рівня. Ці переваги помітно переважають потенційні ризики. Найбільш суттєвим ризиком збільшення обсягів карткових розрахунків на даному етапі є зростання незабезпеченого боргового навантаження на населення та загрози зростаючої злочинності у даній сфері.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної практики показує, що для вирівнювання структури грошової маси та активного зменшення готівки в обігу, поряд з адміністративно-регулятивними обмеженнями, слід також використовувати стимулюючі заходи для популяризації безготівкових розрахунків. Тому, в першу чергу потрібно зосередитись на усуненні технічних проблем використання спеціальних платіжних засобів, зокрема на: розвитку нормативно-правового та технічного забезпечення ринку платіжних карток та підвищення їх привабливості для споживачів за ціновими та безпековими параметрами", - підкреслив старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, кандидат економічних наук Євген Бублик.

Аналіз шляхів оптимізації грошового обігу в умовах девальвації та інфляції зробив у своїй співдоповіді президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров. Він вважає, що  Банкнотно-монетний двір НБУ має й надалі належати державі, а передача на аутсорсінг питань утилізізації та знищення банкнот є недоцільною. Пропонує проаналізувати варіанти виводу з обігу дрібних монет до 50 копійок як таких, що втратили функцію грошей як міри вартості, при цьому при розрахунках за товари та послуги 1-49 копійок округляти до нуля, а більше 50 коп. до 1 грн. у більшу сторону, таким чином це не призведе до зростання інфляції в Україні. Також, як варіант, запропоновано відповідним департаментам НБУ провести аналіз ефективності взагалі відмови в Україні від монет і переходу до чисто банкнотного грошового обігу. Результати таких техніко-економічних розрахунків, що буде більш доцільним: мінімально 50 коп. чи взагалі без монет як важливе стратегічне рішення було б слушно розглянути новоствореній Раді НБУ із широким громадським обговоренням. Також експерт запропонував не вводити купюру номіналом 1000 гривень. "

Кандидат економічних наук, заслужений економіст  України, член Правління НБУ з 1995 по 2010 р., колишній директор Департаменту інформатизації НБУ Анатолій Савченко у своїй співдоповіді наголосив: «НБУ прийняв в серпні 2016 року рішення про перехід на делеговану модель готівкового обігу в Україні протягом 2016 – 2018 років. При цьому станом на сьогодні не створено умов для передачі функцій обслуговування готівкового обігу третіми особами  (комерційними банками чи СІТ компаніями).

  Нині в комерційних банках України відсутній досвід виконання цілого ряду функцій, що зараз виконують фахівці НБУ в регіонах по забезпеченню обслуговування готівкою  в країні, відсутні сховища для збереження необхідної готівки в покупюрному розрізі, відсутня потужна техніка для перерахунку готівки, необхідно мати спеціалізоване програмне забезпечення, забезпечити підготовку кадрів. Треба мати достатньо великі кошти для створення всіх необхідних умов по виконанню тих функцій в регіонах України, що зараз виконуються фахівцями НБУ.

Провести всю цю роботу протягом двох років надзвичайно складно. А неготовність комерційних банків створює багато ризиків і може суттєво ускладнити ситуацію з забезпечення населення готівкою в Україні.

Перехід на делеговану модель НБУ повинен розглядати  як стратегічно важливий. Для цього створювати  умови (будувати сховища, готувати комерційні банки, по можливості створювати/залучати СІТ компанії) і при готовності третіх осіб формувати план поетапного переходу на делеговану модель. Ціна помилок при неготовності до переходу надто велика.

Також із співдоповіддю виступив колишній заступник Голови НБУ, колишній очільник Банкнотно-монетного двору Олександр Кірєєв, який теж поділився своїм баченням ситуації стосовно перспективи вдосконалення організації готівкового обігу в Україні. І зокрема підкреслив, що для вдосконалення готівкого обігу треба провести дуже ґрунтовну роз’яснювальну роботу. Ще, на його думку, треба створити державну платіжну систему власником якої буде Казначейство. І, на думку Олександра Кірєєва, паралельне ходження паперових і металевих грошей є нераціональним. Монети при 12% інфляції бути не можуть, адже інакше ми йдемо в неефективну економіку.

У дискусії також взяли участь: провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко, колишній заступник Голови НБУ Борис Марков, доцент кафедри банківської справи Київського національного економічного університету Юрій Чершнєв, директор Асоціації членів платіжних систем Олександр Карпов, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської політики Михайло Довбенко, заступник голови Правління Ощадбанку Антон Тютюн, директор операційного департамену Укргазбанку Ірина Драпій та інші.

Підсумовуючи результати обговорення, заступник Голови Національного банку Роман Борисенко підкреслив, що Банкнотно-монетний двір не буде передаватися в треті руки, не буде приватизовуватися і корпоратизовуватися. Там буде підвищена ефективність роботи, адже Національний банк має думати про ефективність витрат. Питання, які стосуються готівкого обігу є дуже непростими і тому Національний банк буде шукати оптимальні рішення, поєднуючи міжнародний досвід і враховуючи всі конструктивні зауваження та слушні пропозиції банківської спільноти і фахового експертного середовища.