Для Клубу банкірів завжди було і лишається дуже важливим спілкування з колегами з інших країн та обмін професійним досвідом під час засідань Клубу.

     Тож цілком очікуваним було те, що зустріч з директором Угорського Експортно-Імпортного банку з розвитку бізнесу у Східній Європі та Центральній Азії Робертом Грильовим, яка відбулася в Посольстві Угорщини в Україні, викличе великий інтерес у всіх тих ,кому не байдуже сучасне й майбутнє банківської системи України і вітчизняної економіки в цілому.

    Відкрив засідання Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні пан Іштван Ійдярто, а далі слово було надано пану Роберту Грильову, який ознайомив учасників представницької зустрічі зі своєю презентацією на тему: «Ексім Угорщина. Угорське Експортно-Кредитне Агентство МЕХІБ»,в якій докладно розповів про діяльність банку і Експортно-Кредитного Агентства МЕХІБ, яке є його складовою частиною. Йшлося про комплексну систему підтримки зовнішньої торгівлі та економіки Угорщини,і зокрема,про стосунки банку з державою, адже Ексімбанк Угорщини знаходиться у 100% власності держави. А його стратегічна мета полягає у збільшенні зарубіжної діяльності і конкурентноздатності угорського  екпортного  сектору для досягнення максимально позитивного впливу на економіку. Банк знаходиться під управлінням міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та закордонних справ. Доповідач окремо спинився на регулюванні діяльності Угорського Ексімбанку , зокрема на правилах та нормах СОТ, ЕС,законах та нормативних актах Угорщини, лінійці продуктів, гарантіях та страхуванні, вимірах  ефекту для економіки ,інструментах фондування ,тощо.Презентація Роберта Грильова викликала оплески учасників засідання.

А потім були запитання. Ціле море запитань і відповідей, розлогих і коротких, гострих і загальних, але однаково важливих для всіх учасників професійного і зацікавленого обговорення. А ними стали Святослав Кузьмич,начальник Управління зовнішніх запозичень Укрексімбанку, Володимир Шовкалюк, заступник директора департаменту структурованого торгового фінансування Укргазбанку, Дмитро Цвик, керівник напрямку з розвитку документарного бізнесу Першого Українського Міжнародного банку, Василь Фурман, заступник голови ради НБУ, Владислав Кравець, директор по роботі з корпоративним бізнесом Альфа-Банку, Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-конеспондент  НАНУ, Тетяна Мосійчук,голова правління Української Пожежно-Страхової компанії, Борис Соболєв, банківський експерт, Анатолій Дроб’язко, в.о.завідувача відділу фінансових ринків Академії фінансового управління ,Вікторія Колосова, головний консультант Національно інституту стратегічних досліджень, Наталя Сергеєва, віце-президент Індустріалбанку та інші.

      А ще з презентацією «Кредитування експортерів в Україні: позитив і проблеми» перед учасниками засідання Клубу банкірів виступив провідний спеціаліст відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ Олексій Юхта. Він зокрема сказав: « Кредитування бізнесу в Україні є одним з найактуальніших питань на порядку денному. Водночас фінансуванню експортних операцій приділяється менше уваги. За оцінками експертів EBRD, обсяги експортного фінансування не перевищують 5% від загального обсягу кредитного портфелю банків України або не більше 1,5 млрд. дол. США. Для порівняння, в Китаї рівень короткострокового експортного фінансування зріс до 482 млрд. дол. США у 2018 році, а обсяги виданих довгострокових кредитів склали майже 40 млрд. дол. США. Тенденції фінансування експортних операцій в Україні засвідчують, що на топ 10 банків припадає 75% обсягів торгівельного фінансування. Серед вказаних банків в основному державні банки, банки міжнародних банківських груп, і тільки ПУМБ є приватним банком, що входить в ТОП 10 за обсягами експортного фінансування.

В цілому, є 2 групи проблем, пов'язаних з кредитуванням експортних операцій: на рівні підприємств і на рівні банківського сектора. На рівні підприємств основними проблемами є: низький рівень експортної активності малого і середнього бізнесу (до 70% внесок у ВВП - менше 30% частка в експорті); низький рівень фінансової грамотності підприємців (віддається перевагa простим кредитним фінансовим інструментам); невідповідність зареєстрованого бізнесу фактичному (офшори, групи ФОП, пов'язані особи і т.д.). Так, за даними НБУ, частка пов'язаних осіб при кредитуванні в розрізі розмірів підприємства досягає 80%.

Водночас, на рівні банківського сектору це: низький рівень довіри до банківської системи України при оформленні операцій на міжнародних ринках; відсутність системи державних гарантій і преференцій для експортерів; високі ризики і необхідність в наявності «довгих» ресурсів; нестача підготовленого персоналу.

Активізація діяльності в сфері підвищення ефективності експорту і створення експортного кредитного агентства в 2016 році, результатом якої стало прийняття відповідного Закону, на даний момент не призвела до отримання конкретних результатів. Створення експортно-кредитного агентства не завершено, державні програми підтримки експортерів відсутні, установа-координатор експортної діяльності не визначена.

Для вирішення вищевказаних проблем необхідно: запуск роботи ЕКА в Україні; розробка і впровадження державних кредитних програм підтримки експортерів; підвищення рівня фінансової інклюзії малого і середнього бізнесу; розробка та впровадження програм страхування та гарантування експортних операцій.

Впровадження цих механізмів дозволить підвищити конкурентоспроможність українського експорту і забезпечить його зростання в довгостроковій перспективі.»

       Замість післямови: учасники засідання дійшли одностайної думки, що такі зустрічі є дуже потрібними і ефективними,тож можлива наступна зустріч відбудеться  в Будапешті в Угорському Експортно-Імпортному Банку.