9 грудня в Посольстві Угорщини в Україні відбулося спільне засідання Клубу банкірів і Міжнародного трейд-клубу на тему: «Експортне фінансування. Можливості для модернізації економіки України і розвитку експортних галузей країни». З привітальним словом до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні пан Ерно Кешкень, який проаналізував співпрацю Угорщини і України в сфері політики та економіки зокрема в 2016 році, відзначивши, що вона була активною і плідною. У свою чергу голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала угорським колегам і зокрема Надзвичайному і Повноважному Послу Угорщини в Україні пану Ерно Кешкень та Раднику із зовнішньоекономічних питань Посольства Угорщини в Україні, Президенту Міжнародного Трейд-клубу Андрашу Кадару за виявлену гостинність і розповіла про тісні багаторічні зв’язки Клубу банкірів з угорськими колегами. Вона також відзначила, що це вже друге спільне засідання, яке провели протягом 2016 року Клуб банкірів і Міжнародний трейд-клуб. На думку Людмили Мостової, тема, запропонована для обговорення цього разу, є дуже важливою і актуальною саме для подальшого розвитку економіки України з урахуванням досвіду зарубіжних колег і насамперед найближчої країни-сусідки Угорщини.

Тому цілком логічним було те, що основну доповідь на тему: «Презентація угорської системи експортного фінансування» підготував Віктор Беркі, директор з розвитку бізнесу в Східній Європі і Центральній Азії Угорського Експортно-Імпортного Банку і Угорського ЗАТ зі страхування експортних кредитів Угорщини, який спеціально прилетів з-за кордону для участі у цьому засіданні. У своїй доповіді, яка викликала великий інтерес учасників представницької зустрічі, Віктор Беркі розповів про угорський досвід роботи з експортного фінансування, де була проаналізована система експортно-кредитних агентств Угорщини. Доповідач наголосив, що саме експорт є головною рушійною силою зростання угорського ВВП. Це забезпечується завдяки інтегрованій системі підтримки зовнішньої торгівлі і економіки. Окремо доповідач спинився на тих законодавчих актах та постановах уряду, якими регулюється в Угорщині саме ця сфера діяльності і її відносини з державою. У доповіді також докладно було проаналізовано яким чином побудована в Угорщині система експортно-кредитних агентств. Важливими інструментами для реалізації завдань агентств є емісія цінних паперів на угорському та міжнародних ринках, кредитні угоди з комерційними банками, а також кредити, депозити і свопи на міжбанківському ринку, при цьому одним з найважливіших завдань є здешевлення ресурсів. Говорячи про основну стратегію угорського Ексіма, Віктор Беркі підкреслив, що вона полягає у наступному:

• підтримка покупців угорських компаній-експортерів;
• фінансування по розширенню і створенню потужностей в економіці Угорщини, в т.ч. з метою подальшого експорту;
• збільшення можливостей кредитування Угорської банківської системи.

Серед нових інструментів, які сприяють фінансовому зростанню були названі внутрішні інвестиційні фонди та міжнародні інвестфонди, зокрема Китайсько-Угорсько-Центрально-східноєвропейський Фонд інвестицій і співробітництва та Казахстансько-Угорський сільськогосподарський інвестиційний фонд. 

Із співдоповіддю на тему: «Торгове фінансування як потенціал зростання України» виступив радник голови Правління Ексімбанку України Борис Соболєв, який зокрема торкнувся питання ефективності і необхідності створення ЕКА. «Створення Експортно-кредитного агентства (ЕКА)», - наголосив Борис Соболєв, - «є важливим елементом перебудови системи, успадкованої Україною від командно-адміністративного розподілу фінансової допомоги суб'єктам господарювання. Ця перебудова уже давно є перестиглим елементом загальногосподарського реформування та відповіддю на вимоги, що виникають у нашої країни в зв'язку з угодами з ВТО та ЄС. За даними МЕРТ, щороку протягом 2007-2015 років Україна витрачала по всіх каналах надання підтримки своїм суб'єктам господарювання від 4 до 8% ВВП, що складає близько 10 млрд. доларів США щорічно. При цьому 90% цієї суми йде на сировинні та енергетичні галузі, збиткові державні підприємства.

Створення ЕКА затягується через неймовірно високу волатильність кадрів у відповідних підрозділах уряду і зниження рівня його професійної підготовленості. Не дивлячись на наявність законопроекту 2142а, підготовленого і рекомендованого профільними комітетами Верховної Ради України до другого і остаточного читання, чиновники з МЕРТ станом на кінець грудня 2016 року висунули альтернативний законопроект, що є порушенням Закону про регламент Верховної Ради України. Створюється штучна перешкода для того, щоб промисловий сектор України з високою доданою вартістю не отримав ефективної підтримки від держави в 2017 році.»

«Фінансова підтримка українських експортерів: реальні бар’єри і потенціальні можливості» - так назвав свою співдоповідь старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, кандидат економічних наук Євген Бублик На його думку, в сучасних умовах зовнішньоекономічна діяльність країни набуває все більшого значення. А масштабний  експорт товарів з високою доданою вартістю є головною умовою створення розвиненої економіки. Безсистемний і недбалий підхід до розвитку експорту в Україні є основною причиною його якісної і кількісної деградації. Не дивлячись на складну ситуацію, для українського експорту на світових ринках зберігаються значні перспективи для просування товарів з високою доданою вартістю при орієнтації на ринки, що розвиваються, з мільярдами споживачів, країн Африки, Азії, Індії. Для подолання негативних тенденцій необхідно посилити інституційне забезпечення розвитку зовнішньої торгівлі України, розробити стратегію розвитку експорту, законодавчо закріпити основні елементи механізму держпідтримки експорту, створити відсутні інститути (експортно-страхове агентство), а також посилити обов'язки і повноваження профільної організації.

А експерт з питань міжнародної торгівлі, кандидат економічних наук «CMD Ukraine» Ігор Гужва ознайомив присутніх зі своєю співдоповіддю на тему: «Концептуальні основи формування і організації зовнішньоторгової політики України», в якій зокрема йшлося про те, що в умовах загострення конкуренції на міжнародному ринку за доступ до сировинних джерел і ринків збуту готової продукції вкрай важливо звернути увагу органів державного управління на необхідності оперативного і адекватного реагування на нові можливості і потенційні виклики на шляху економічного розвитку і інтеграції у світове господарство.

Враховуючи чутливість і важливість експорту в структурі ВВП, а також беручи до уваги об’єктивні бар'єри на шляху виходу на міжнародні ринки товарів і послуг, було б доцільним, - вважає доповідач, - зосередити зусилля всіх гілок державної влади, бізнес асоціацій, незалежних експертів на негайній організації ряду заходів для усунення тарифних, бюрократичних і фінансових бар’єрів  в реалізації зовнішньоекономічної діяльності. А саме: формування мережі зарубіжних торгових представництв України; створення експортно-кредитного агентства, розвиток механізму обміну інформацією; підвищення якості підготовки кадрів і забезпечення спеціалізованої економічної аргументації управлінських рішень.

У обговоренні взяли участь Віктор Беркі, директор з розвитку бізнесу в Східній Європі і Центральній Азії Угорського Експортно-Імпортного Банку і Угорського ЗАТ по страхуванню експортних кредитів Угорщини, Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків, Сергій Волков, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, Валерій Суксін, член Клубу банкірів, Андраш Кадар, Радник із зовнішньоекономічних питань Посольства Угорщини в Україні, Президент Міжнародного трейд-клубу та інші.

У засіданні взяли участь члени трей-клубу Франтишек Тройачек, радник Посольства Чеської Республіки, Іван Бунтов, директор Європейської економічної палати, Олександр Потьомкін, заступник торгового представника Посольства Росії, Майра Кадирбекова, радник Посольства Республіки Казахстан, Цюй Сюаньє, торгово-економічний аташе Посольства Китайської народної Республіки в Україні, Адріан Мирон, радник Посольства Румунії, Олександр Ванідовський, відповідальний секретар Міжнародного трейд-клубу, а також керівники провідних українських банків, представники фінансового ринку, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики, що представляли Клуб банкірів.

Підбиваючи підсумки засідання, Президент Міжнародного трейд-клубу, радник із зовнішньоекономічних питань Посольства Угорщини в Україні в Україні Андраш Кадар відзначив, що обговорення було дуже цікавим і змістовним і що співпраця дипломатів і банкірів наступного року буде продовжена.