В обговоренні підсумків діяльності вітчизняної банківської сфери за три квартали поточного року взяли участь: перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, провідні українські банкіри, вчені-економісти та експерти ринку.

Під час обговорення було докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на стабільну діяльність банківської системи. На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів ключовим словом для діяльності банківських установ є слово «довіра», а це, насамперед, пов’язано з довірою українців до дій Національного банку та урядових структур щодо стабілізації макроекономічної ситуації.

Так, зокрема, Анатолій Дроб’язко , провідний науковий співробітник Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів вважає:

Сказати, що у третьому кварталі відбулася зміна тенденції у банківському секторі - зарано. Немає довіри до діяльності банківських установ, валютні депозити виходять з банківської системи. Згортається кредитування фізичних осіб. Є деяке зростання обсягів обігових коштів в банківській системі юридичних осіб, а також стабілізація обсягів у кредитуванні юридичних осіб. Зараз крихка рівновага на валютному ринку, але немає впевненості, що маховик девальвації не почне розкручуватися знову.

Стабільність у банківському секторі повинні підтримувати не тільки заходи НБУ, але й Уряд через банки з державним капіталом, які на сьогодні займають сектор - май же 25% за обсягами активів і пасивів.

Найважливішою новиною для ринку має бути відновлення роботи на належному рівні органів корпоративного управління як НБУ, так і державними банками. Це стосується роботи Наглядових рад, а також підрозділів, які готують для Наглядових рад об’єктивну інформацію - насамперед аудиторських служб і служб ризик - менеджменту.

Широкий діалог із суспільством членів колегіальних органів державних банків і НБУ, а також ТОП - менеджменту, зрозумілі для населення месседжі, зняття адміністративних обмежень на грошовому і валютному ринку - це і є шлях відновлення довіри до роботи банківської та в цілому, фінансової системи».

В свою чергу Євген Бублик , старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України відзначив: «Одним з основних факторів, що зумовлюють збереження негативного тренду у банківській системі України виступає катастрофічне зниження рівня довіри між всіма учасниками ринку банківських послуг. Через відсутність довіри, в умовах високих відсоткових ставок та значних обсягів коштів на руках у населення продовжується відтік депозитів з банків, в умовах суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Внаслідок відсутності впевненості у подальшій долі діючих банків продовжує лишатись замороженим навіть ринок міжбанківських кредитів. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Навіть проголошення переходу від етапу «очищення» банківської системи до більш конструктивного етапу забезпечення її стабільності та формування умов розвитку економіки може суттєво покращити рівень довіри.»

А Сергій Волков, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів переконаний: «Поняття «кредитна система» підмінили поняттям «банківська система», що свідчить про втрату ринкової сутності кредиту. Якщо події і надалі будуть розвиватися за таким сценарієм, то функція емісійного центру плавно перейде до Міністерства фінансів. В такому варіанті випуск грошей буде служити не джерелом кредитів економіці, а обслуговувати нетоварну емісію державного боргу, породжуючи диспропорції в економіці та інфляцію, а ОВДП стануть основним банківським активом та єдиним інструментом для інвестицій на місцевому ринку цінних паперів.»

Свою думку щодо питання довіри між учасниками ринку банківських послуг висловив заступник голови Правління Українського товариства оцінювачів Володимир Шалаєв: «Діяльність оціночних компаній вже тривалий час є складовою процедури кредитування, і відповідно є складовою довіри в цілому до банківських послуг. Визнано, що оцінювачі є свого роду «очима» кредитних підрозділів, отже існуючі у банків вимоги до оцінювачів в більшості виправдані. Однак, в трикутнику взаємовідносин позичальник-банк-оцінювач, і банк і оцінювач мають однаково докладати зусилля для забезпечення довіри клієнта-позичальника. Нажаль, на практиці ця ситуація виглядає досить однобічно. Банк хоче від СОДа об'єктивну оцінку, але визначити критерії об'єктивності зазвичай нездатний. Водночас і Банк і Позичальник мають своє уявлення про те, яким результат оцінки має бути, і чекають від СОДа, фактично, формалізації своїх уявлень. Отже висновок може бути одним: довіра до якості послуг оцінювача - це не виконання побажань за результатам оцінки, а обгрунтована ринкова вартість. І якщо на етапі активності процесу кредитування цей висновок був дуже часто лише гаслом, то зараз - це єдиний шлях цю довіру не втратити остаточно».

У ході обговорення учасники засідання Клубу банкірів домовилися про координацію зусиль банківської спільноти щодо розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України, профільними комітетами Верховної Ради для транспарентності рішень, які ними приймаються, і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі України.

Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших тем і проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.