Своє заключне засідання у 2018 році Клуб банкірів провів 21 грудня в Індустріалбанку. Тема представницької зустрічі була цілком очевидною і логічною: «Підсумки 2018 фінансового року і плани банківської системи на 2019 рік». Не зважаючи на гарячі передноворічні дні, всі постійні учасники засідань Клубу зібралися практично у повному складі, адже порядок денний вміщував п’ять різноманітних аспектів роботи фінансового ринку і банківської системи у поточному році, а також на що планують спрямувати свої зусилля у році новому банкіри та фінансисти. Профільний Комітет Верховної Ради представляв перший заступник Голови Комітету Михайло Довбенко, Національний банк – заступник директора департаменту стратегії та реформування банківської системи Михайло Відякін і начальник управління реформи фінансового сектору Євген Степанюк, Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України – його директор, академік НАНУ Валерій Геєць, Академію фінансового управління – її віце-президент, доктор економічних наук, професор Олександр Любіч та провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та кредитно-фінансової політики, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко, Українське товариство фінансових аналітиків – його президент Юрій Прозоров та ін. У засіданні також взяли участь колишній заступник Голови Національного банку України, колишній Голова Державної податкової адміністрації України Олександр Кірєєв, колишній заступник Голови НБУ Борис Марков, колишній заступник Голови НБУ Ярослав Солтис, Голова Наглядової Ради Індустріалбанку Богдан Гдичинський, колишній Міністр закордонних справ України Володимир Огризко, Голова Правління Індустріалбанку Михайло Букрєєв, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук Олександр Залєтов, заступник Голови Правління «RwS банку» Олеся Листопад, колишній заступник Голови НБУ, радник Голови Правління банку «Аркада» Віктор Кравець та ін.

Відкрила засідання Голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова, яка підбила підсумки діяльності Клубу у поточному році, що був для організації дуже яскравим і плідним. Далі виступив директор Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академік Валерій Геєць, який проаналізував фінансові ресурси нового етапу модернізації економіки України і відповів на численні запитання учасників засідання.

Заступник директора департаменту стратегії та реформування Національного банку Михайло Відякін ознайомив учасників засідання зі своєю презентацією на тему: «Пріоритетні завдання НБУ на 2019 рік» в якій розповів про основні досягнення команди Національного банку, державних органів та учасників ринку у розбудові фінансового сектору протягом 2018 року, про виклики, з якими стикається банківський сектор, а також про пріоритети на 2019 рік у контексті виконання Стратегії НБУ та Комплексної програми з розвитку фінансового сектору до 2020 року. Зокрема він відзначив, що Національний банк і надалі забезпечуватиме цінову та фінансову стабільність, а також створюватиме сприятливі умови для подальшого розвитку ринку фінансових послуг.»

Великий інтерес присутніх викликала і доповідь першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайла Довбенка, який всебічно проаналізував питання законодавчого забезпечення розвитку фінансово-банківської системи України у 2018 році і що у планах Комітету на рік новий.

Ринок небанківських фінансових послуг, їх стан та перспективи розвитку в 2019 році охарактеризував у своїй презентації член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук Олександр Залєтов, який зокрема відзначив: «Ринок небанківських фінансових послуг у 2018 році демонстрував активну динаміку як кількісних показників, так і якісних. Зокрема, робота Нацкомфінпослуг щодо очищення ринку від ненадійних суб`єктів продовжувалась і в 2018 році, що дозволило за січень-вересень вивести з ринку 126 піднаглядних установ, у т.ч. 48 ломбардів, 43 фінансові компанії, 18 лізингодавців, 13 страхових компаній, 20 кредитних спілок та 2 недержавних пенсійних фонди.

В той же час, незважаючи на зниження кількості небанківських фінансових установ, їхня капіталізація зросла. Так, активи та власний капітал небанківських фінансових установ станом на 30 вересня перевищили 187,4 млрд. грн. і 57,5 млрд. грн. відповідно.

За 9 місяців 2018 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року загальні активи страховиків зросли на 2,7 млрд. грн., або на 4,7%, активи, визначені ст. 31 Закону України "Про страхування", для представлення коштів страхових резервів - на 2,9 млрд. грн., або на 8,3%, а обсяг страхових резервів - на 3 млрд. грн., або на 13,8%.

У структурі розміщення страхових резервів на 30.09.2018 поточні рахунки і депозити страховиків в банках склали 52,8% або 13,1 млрд. грн., ОВДП - 28,6% або 7,1 млрд., права вимоги до перестраховиків-нерезидентів - 9, 3% або 2,3 млрд. грн. і нерухомість - 4,8% або 1,2 млрд. грн.

В результаті регуляторного впливу та під впливом кон'юнктури ринку страхові компанії розмістили ризики своїх клієнтів в найбільш надійних перестраховиків з таких переважно країн як Швейцарія, Великобританія, Німеччина, Польща, Австрія, Франція і США.

Також спостерігається позитивний тренд щодо регіональної експансії небанківських фінансових установ: за 9 місяців фінансові компанії зареєстрували 960 філій та представництв, ломбарди - 342, страхові компанії - 23, кредитні спілки - 34. Це дозволило забезпечити не тільки доступність небанківських фінансових послуг в регіонах країни, але створити нові робочі місця з податковими відрахуваннями до місцевих бюджетів. Зокрема небанківські фінансові установи за січень-вересень поточного року сплатили податку на прибуток у розмірі понад 1 млрд. грн., що на 33,1% більше відповідного показника за аналогічний минулорічний період.

Подальший розвиток ринків небанківських фінансових послуг буде залежати від прийняття законопроектів, направлених на оздоровлення небанківських фінансових установ та підвищення їх інвестиційної привабливості у сучасних економічних умовах.

Стратегічною метою Нацкомфінпослуг на 2019 рік можна вважати створення сприятливих умов сталого розвитку ринків небанківських фінансових послуг. Зазначене передбачає удосконалення діяльності Регулятора та підвищення ефективності державного нагляду шляхом наближення регуляторного середовища ринків небанківських фінансових послуг до міжнародних стандартів регулювання й нагляду. Важливим напрямком діяльності Нацкомфінпослуг є підвищення рівня фінансової інклюзії та захист інтересів споживачів небанківських фінансових послуг. Для цього в 2019 році Нацкомфінпослуг сфокусує свою увагу на розв`язанні задач, направлених на удосконалення державного регулювання в частині проведення фінансового моніторингу, застосування заходів впливу, проведення стрес-тестування страховиків, встановлення вимог до аудиторських звітів, ціноутворення в системі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановлення нормативів для кредитних спілок та при наданні гарантій тощо, - наголосив Олександр Залєтов.

Своїми планами на рік наступний поділилися з учасниками засідання Клубу банкірів і комерційні банки. Так, зокрема, з презентацією «Іпотека – драйвер економічного зростання в Україні» виступила заступник Голови Правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва. Вона зокрема звернула увагу присутніх на те, що на сьогоднішній день іпотечне кредитування в Україні майже відсутнє. «Відношення іпотечних кредитів до ВВП України складає менше 5%, при тому, що в розвинутих країнах Європи це співвідношення перевищує 100%. Основною причиною відсутності банківського кредитування придбання нерухомості на первинному ринку є неможливість згідно вимог Національного банку України використання банками застави у вигляді майнових прав на нерухоме майно. При цьому згідно існуючих вимог НБУ (Постанова № 351) банки мають забезпечити оцінку розміру кредитного ризику за операціями з кредитування на первинному ринку на рівні 13,5% від сформованого портфелю, що робить таке кредитування для банків збитковим.

Відродження економіки, особливо в кризові періоди, завжди починається з відновлення будівництва житла, адже одна гривня, вкладена в будівництво житла, формує до 6 гривень ВВП країни. Розвиток будівельної галузі нерозривно пов'язаний з доступом населення до іпотечних кредитів. Нормальне функціонування іпотечного ринку вигідне, як звичайному українцю, який може дозволити собі придбати власну домівку, так і державі, яка отримає нові робочі місця, пожвавлення у суміжних сферах (виробництві будівельних матеріалів та конструкцій, будівельному та дорожньому машинобудуванні, деревообробній галузі, виробництві меблів) та 11,5 гривень в ВВП країни з кожної гривні іпотечного кредиту. Для ПАТ КБ «ГЛОБУС» іпотечне кредитування на первинному ринку - це ключовий напрямок розвитку. З понад 1000 наданих кредитів - нуль мають прострочку. Ці кредити погашаються у 6 разів швидше. Розрахункова оберненість іпотечного портфеля складає 23 місяці. Аналогічна ситуація, яка вказує на високу якість цього портфеля, склалась і в інших банках.

Будівельна галузь – одна з небагатьох в Україні, яка стабільно розвивається останні 5 років. Відновлення іпотечного кредитування дасть додатковий стимул для її розвитку та розвитку економіки України. Тому держава зацікавлена в створенні умов, при яких банки будуть мати можливість розвивати іпотечне кредитування», - підкреслила Олена Дмітрієва.

У обговоренні взяли участь Голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації, Сергій Волков, аналітик-консультант Ігор Шумило, член Ради Клубу банкірів Микола Нос, начальник управління реформи фінансового сектору НБУ Євген Степанюк, колишній заступник Голови Національного банку України, колишній Голова Державної податкової адміністрації України Олександр Кірєєв, провідний науковий співробітник відділу координації бюджетно-податкової та кредитно-фінансової політики, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров та ін.

Учасники засідання одностайно вирішили, що за його підсумками буде створено відповідний документ з пропозиціями та зауваженнями учасників дискусії, який буде направлено до Національного банку України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.