Серед найактуальніших і найгостріших проблем сучасного банківського життя тема токсичних активів посідає чільне місце. Тож цілком логічним було те, що для свого чергового засідання, яке відбулося у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб 12 квітня нинішнього року, Клуб банкірів обрав тему: «Проблема токсичних активів банківської системи України: виклики та шляхи вирішення». Відкрила засідання заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Наталія Рудуха, яка наголосила, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завжди готовий до обговорення в експертному середовищі існуючих у банківській системі України важливих і нагальних питань.

Основну доповідь для учасників засідання підготував т.в.о. директора департаменту консолідованого продажу активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тарас Єлейко, який проаналізував стан тих банківських активів, які потрапили у Фонд. Йдеться про непрацюючі кредити, які треба продати. З них 43% кредитів не мають жодного забезпечення і своє завдання Фонд вбачає в тому, щоб максимально виставити непрацюючі кредити на продаж. Протягом року, - підкреслив доповідач, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб добився розкриття всієї інформації про кредити, яка не містить банківської таємниці. Також був структурований доступ до торгів і продажі відбуваються через систему ПРОЗОРО. Внаслідок зникли скарги, що неможливо взяти участь у торгах. Якщо раніше участь у торгах могли брати лише фінансові компанії, то зараз ці обмеження знято. Учасниками торгів можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Своїм баченням шляхів розв’язання обговорюваної проблеми поділився з учасниками засідання і перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, який проаналізував зростання проблемної заборгованості у банківській системі протягом останніх трьох років і навів конкретні цифри. Це вкрай негативно позначається не лише на діяльності банківської системи, - підкреслив Михайло Довбенко, - але й економіки в цілому. Багато країн світу проходили такі етапи і шукали шляхи розв’язання цієї проблеми. Зокрема з цікавою практикою щодо цих питань Михайло Довбенко ознайомився нещодавно під час відрядження до Японії. Всі небайдужі до стану справ у банківській системі України мають об’єднати свої зусилля для пошуків найефективніших інструментів розв’язання проблеми токсичних активів, - наголосив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.

 Голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков звернувся до присутніх зі своєю співдоповіддю на тему: «Фінансові технології очищення банків від проблемних активів». Він зокрема сказав: «Сек’юритизація проблемних активів (грошових вимог) є поширеною практикою, за якою активи юридично відокремлюються від  майна банку (списуються з балансу).

Як правило, банки, які позбавились NPL, продовжують виконувати функції обслуговування кредитів на комісійних засадах. Це позбавляє необхідності витрачати кошти на створення нової установи для подальшого супроводження кредитів. Їх повноваження  визначаються умовами випусків облігацій і мало чим відрізняються від колишніх повноважень, за виключенням спрямування усіх надходжень на рахунки-ескроу.

  Завдяки притаманному сек’юритизації способу розподілу ризиків та  винагород через субординацію випуску цінних паперів на старший та підпорядковані (молодші) серії (транші), пріоритет у розрахунках отримують власники старшої серії (в обсязі найбільш вірогідних грошових надходжень), яка набуває ознаки інструменту інвестування з відповідним рейтингом, а їх доходність визначається ринково, шляхом дисконтування при продажу на вторинному ринку цінних паперів.  Номінальна вартість наймолодшої серії, яка за розрахунком незалежної експертизи (рейтингу) містить найбільший ризик і повністю резервується, поступово зменшується на суму фактичної втрати активів за проаудированими звітами Управителя. Вона, як правило, не має ринкового обігу і  залишається у банку на весь термін до повного погашення.

Для запуску операцій зі списання NPL з балансів державних банків шляхом сек’юритизації не потрібне залучення позикових коштів та збільшення капіталу АРЖК. Завдяки набутому досвіду з сек’юритизації іпотеки,  АРЖК технічно здатне організовувати випуски та консолідувати NPL в значних обсягах та кількості.  Бракує лише нормативно-законодавчого забезпечення.

  Оновлена «Програма розвитку  фінансового сектору України до 2020 року» містить захід щодо  упровадження  сек’юритизації проблемних активів. Стандартний механізм сек’юритизації викладений у законопроекті депутата Довбенка М.В. № 2784 «Про облігації, забезпечені відокремленими активами», за яким вже прийняте рішення профільного комітету про прийняття його за основу на перше читання у ВР.

Редакція закону базується на  існуючому з 2005 року Закону «Про іпотечні облігації», за яким проводиться сек’юритизація іпотеки в Україні та який було розроблено з залученням експертів Світового Банку.»

«Ефективне управління проблемними активами (в рамках Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року») – так назвав свою співдоповідь начальник управління реформування фінансового сектору Національного банку України Євген Степанюк. В ній він зокрема відзначив: «Реформа фінансового ринку України наразі перебуває на стадії «перезавантаження», метою якої є створення надійного підґрунтя для майбутнього стійкого розвитку фінансового сектору. Проблема врегулювання токсичних активів банківської системи є однією із ключових, оскільки являє собою міну вповільненої дії для фінансової стабільності та є головною перешкодою для відновлення банківського кредитування.

Утримання значного обсягу NPL на балансах банків чинить тиск на його капітал, а отже, утримує його від надання нових кредитів:

- банки потребують донарахування резервів, що погіршує їх фінансовий результат;

- відволікає ресурси на роботу із проблемними активами;

- підвищує вартість фондування для самого банку.

 Створення централізованої компанії з управління проблемними активами є одним із шляхів звільнення балансів банків від проблемних активів. Її перевагою є більш висока економічна вартість неякісних активів, оскільки на відміну від банку, КУА не має таких жорстких вимог щодо капіталу, а робота із проблемними активами є її виключним видом діяльності. Успішний міжнародний досвід свідчить, що залучення до управління неякісними активами професійної міжнародної компанії із гарною репутацією дозволяє ефективно працювати із цією категорією активів. Однак залучення такої компанії потребує запровадження законодавчих змін для того, щоб забезпечити її ефективну роботу, зокрема, необхідне удосконалення судової та виконавчої практики.»

Євген Бублик, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, кандидат економічних наук і Світлана Брус, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, кандидат економічних наук у своїй співдоповіді проаналізували питання детоксикації активів банків України: можливості та обмеження наявного інструментарію. На їх думку запровадження механізмів детоксикації фінансових активів є стратегічно важливим завданням розвитку країни. «Без виведення з балансів банків, за різними оцінками, від 280 до 400 млрд. грн. токсичних активів, подальший розвиток як фінансового сектору, так і економіки України буде неможливий. В той же час, темпи і обсяг наявних заходів абсолютно не відповідають масштабу даної проблеми.

Реалізація поетапних заходів повинна забезпечити комплексне вирішення існуючих проблем за такими напрямами: спрощення процедур списання та продажу проблемної заборгованості, стягнення та реалізація застав, використання механізму сек’юритизації; удосконалення нормативного та методичного забезпечення для визначення реальних обсягів та моніторингу проблемної заборгованості, використання необхідних інструментів детоксикації активів, тощо. Без цього, спроби фрагментарного вирішення цього завдання шляхом запровадження лише одного перспективного інституту не допоможуть у вирішенні проблеми.»

У дискусії взяли участь експерт-аналітик Ігор Шумило, голова Наглядової Ради Національного Депозитарію України, колишній Міністр фінансів України Ігор Мітюков, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, колишній голова Ради Українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров, член Ради Клубу банкірів, колишній голова Правління Укрсоцбанку Микола Нос та інші.

 Учасники засідання ухвалили рішення підготувати підсумковий документ узагальнивши всі рекомендації і пропозиції, які надійшли під час обговорення і передати його до Національного банку України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.