Члени Клубу банкірів добре знають, що одним з його ділових партнерів є Міжнародний трейд-клуб, з яким наша організація досить часто проводить спільні заходи. Один з них зокрема відбувся  у Посольстві Республіки Болгарія в Україні 27 лютого п.р. Темою цієї представницької міжнародної зустрічі став аналіз викликів та досягнень у банківському секторі України: підсумки 2017 року і прогнози на 2018. Відкрив засідання Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні пан Красимір Мінчев, який розповів про співпрацю між Україною та Болгарією на сучасному етапі, а також про міжнародні заходи, які присвячені головуванню Болгарії в ЄС.

Антоній Переновськи, радник з економічних питань Посольства  Республіки Болгарія в Україні детально проаналізував нинішню економічну співпрацю між Україною та Болгарією та ті можливості, які відкриваються у цьому напрямку між обома країнами.

З привітальним словом до учасників засідання звернулися також голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова та президент Міжнародного трейд-клубу, радник з економічних питань Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Лю Цзюнь.

Заступник начальника управління – начальник відділу досліджень системних ризиків Департаменту фінансової стабільності Національного банку України Микола Остролуцикий ознайомив присутніх зі своєю презентацією на тему: «Зміна банківського ландшафту в 2017 році». У своєму виступі Микола Остролуцький зокрема сказав: «Серед позитивних тенденцій розвитку банківського сектору у 2017 році варто відзначити стрімке зростання роздрібного  кредитування, також є ознаки відновлення гривневих кредитів корпораціям наприкінці року. Активне надання банками нових кредитів позитивно вплинуло на якість їхнього кредитного портфелю. Зниження вартості ресурсів сприяло поліпшенню операційної ефективності банків, а сукупний негативний фінансовий результат сектору був обумовлений значними відрахування в резерви чотирма банками.

Основними ризиками розвитку сектору є суттєва присутність держави на банківському ринку та висока частка непрацюючих кредитів на балансах банків.», наголосив  Микола Остролуцький.

Наталія Шелудько, завідуюча відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України, доктор економічних наук, професор та Владислав Зимовець, завідувач відділу фінансів реального сектору Інституту економіки та прогнозування НАН України, доктор економічних наук підготували презентацію на тему: «Банківський сектор: підсумки реформ». Оскільки робоча мова цього заходу була російською, наводимо цитату з виступу Владислава Зимовця мовою оригіналу. Він зокрема звернув увагу на те, що «доступность кредитов и устойчивость банковской системы на протяжении 2014-2016 гг. снижалась, следствием чего стало уменьшение, как ресурсной базы, так и объемов активов банковского сектора Украины. Значительно снизилось доверие к банковской системе. Согласно нашим расчетам коэффициент интенсивности привлечения сбережений банковским сектором снизился до 20 % и ниже. Это означает, что только одна пятая часть денежных сбережений направляется в банковскую систему, остальные 80 % - это теневые и оффшорные сбережения. Свободный кредитный ресурс банковского сектора в сопоставимых ценах, который рассчитывается по методике ИЭП НАНУ (денежная масса и капитал банковской системы в целом, уменьшенные на облигации государственного долга в активах с корректировкой на темпы инфляции) с 2013 по 2017 г. «сжался» втрое – с 610 млрд грн до 225 млрд грн ( в постоянных ценах 2007 г.). По показателю соотношения внутреннего кредита, предоставленного финансовым сектором к ВВП, в период 2014 -2016 гг. имело место существенное падение от 108 до 70%, что более чем в два раза ниже аналогичного показателя стран со средними доходами (148%). Это дает основания говорить о значительном потенциале роста банковского сектора в среднесрочной перспективе.

Рассматривая причины, которые тормозят такой рост, ИЭП НАНУ выделяет основные из них:

огромные масштабы госдолга, несопоставимые с ресурсными возможностями финансового сектора Украины. Растущий разрыв между денежной массой и государственным долгом – на  начало 2016 г. соотношение составляет примерно 200% (для выполнения функции трансформации сбережений в инвестиции – показатель для стран с доходами ниже средних не может превышать 50%, то есть для Украины приемлемый показатель государственного долга – это до 500 млрд. грн.;

недоверие к банковскому сектору как результат крайне непрофессиональной кампании по «очищению» банковской системы. Начиная с 2018 г. капитал НБУ превышает совокупный капитал коммерческих банков, что не есть нормальным для рыночной экономики. Сегодня, с учетом капитала  государственных банков, государство доминирует в банковском секторе, что оценивается нами негативно, как возврат к позициям первой половины 1990- х годов. В то же время после «зачистки» банковского сектора новые игроки не спешат вкладывать капиталы в эту сферу», - зауважив Владислав Зимовець.

Велику увагу учасників спільного засідання Клубу банкірів і Міжнародного трейд-клубу в Посольстві Республіки Болгарія в Україні викликав виступ ІІІ Президента України, колишнього Голови Національного банку Віктора Ющенка, в якому він поділився своїм баченням актуальних питань сучасного банківського життя. Віктор Ющенко зокрема підкреслив, що наріжним каменем успішної діяльності банківської системи є довіра до неї з боку її клієнтів: населення та бізнесу. На жаль, кількість коштів, які знаходяться на руках у населення та на рахунках НОСТРО підприємств, свідчить про те, що нині  рівень довіри українців до своєї банківської системи є однозначно недостатнім. Україна чотири роки очікує 16 млрд. доларів від співпраці з МВФ, а за два роки з банківської системи пішло 17 млрд. доларів і така ситуація, на думку Віктора Ющенка, є парадоксальною. Крім того, зазначив він, ми повернулися у літо 1992 року, коли банківська система була представлена державними фінансовими установами, тобто складається враження, що ніби ніяких реформ у банківській системі і не відбулося. Я стверджую, наголосив Віктор Ющенко, що немає дефіциту фінансів, а є  дефіцит відносин між урядом та бізнесом. Як повернути в Україну виведені кошти? Треба ставити питання легалізації. Легалізацію пройшло багато країн і зараз нам потрібна влада, якій довіряють і яка розуміє, що це питання треба ставити на порядок денний. Адже нам потрібно виграти діалог у суспільстві.

Наступним учасником обговорення став голова Правління банку "Глобус» Сергій Мамедов, який поділився своїм баченням стосовно перспектив і викликів, які нині має вітчизняна банківська система. Він прогнозує активний розвиток споживчого кредитування, помірний розвиток автокредитування і  іпотеки, активне зростання кредитного портфеля малого та середнього бізнесу, а також зростання обсягу депозитів фізосіб. 

Сергій Мамедов зауважив, що для підвищення своєї ефективності у 2018-му році, українським банкам необхідно збільшувати вимоги до якості корпоративного управління, знаходити нові підходи при організації фінансового моніторингу і комплаєнсу, активно інвестувати в розвиток ІТ та нових продуктів. Паралельно на ринку посилюватиметься конкуренція та нагляд з боку НБУ.

На прикладі Болгарії Голова Правління Банку "Глобус" також запропонував можливі варіанти активізації співпраці між банками з приватним українським капіталом і представниками бізнесу з інших країн. Мова йде про фінансування спільних експортно-імпортних проектів, здійснення документарних операцій, обслуговування валютних коррахунків українських банків. За словами банкіра, Україні особливу увагу слід приділити обміну досвідом з адаптації національного законодавства у фінансовій сфері до вимог ЄС, який вже мають її сусіди. 

Також Сергій Мамедов розповів про результати діяльності банку «Глобус» за минулий рік і стратегічні напрямки розвитку, які обрала для себе ця фінансова установа. Це передусім іпотека, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу, тощо.

І заключним на спільному засіданні Клубу банкірів та Міжнародного трейд-клубу став виступ провідного наукового співробітника Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидата економічних наук Анатолія Дробязка, який сказав: «Україна, маючи малу, відкриту, сировинну економіку, поступається за показниками  економічного розвитку всім сусідам. Для країни характерне найменше середнє зростання ВВП за одного з найбільших рівнів зростання індексу споживчих цін.

За розрахунками Академії фінансового управління Міністерства фінансів України щодо монетизації економіки, за 2017 рік ситуація погіршилася. Це стосується як відношення чистих активів банківської системи до ВВП, так і відношення М2 до ВВП.  Демонетизація економіки – інтегральний показник, який демонструє, з одного боку, рівень довіри бізнесу і домогосподарств до банківської системи, з другого боку, якість обслуговування ними боргових зобов'язань.

За останній рік відбулася фінансова стабілізація, але зростання ВВП відстає від країн - сусідів, а інфляція є вищою. Тому потрібні узгоджені дії всієї управлінської ланки держави:

1. Для отримання позитивних результатів у економіці потрібна синергія у спільних діях банків, позичальників, податківців, інших регуляторів фінансових ринків, а також розпорядників державного майна в особі профільних міністерств та відомств, якщо бенефіціари запозичень підпорядковані державі. Для цього, поряд зі створенням інтегрального комунікаційного простору, який запобігатиме проявам інформаційної асиметрії, потрібна системна й послідовна інституціалізація координації партнерських зусиль урядових, муніципальних та приватних структур.
2. Увагу багатьох експертів привертає негативно класифікований масив активів майже у 500 млрд. грн., яким опікується Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто величезна маса кредитів, що не обслуговуються, пов’язана з проблемами в діючих банках, створених тими самими позичальниками, котрі сприяли банкрутству майже 90 банків, які потрапили під «очищення» з боку Національного банку. До суттєвих інституційних ризиків дестабілізації можна віднести те, що не було досягнуто порозуміння в питаннях створення банку негативно класифікованих активів на основі «Родовід банку» і не прийнято адекватних рішень стосовно створення державної Компанії з управління активами (токсичними) (КУА).
3. З метою розв’язання поточних проблем необхідно докласти інституційних зусиль до введення в дію Закону України «Про експортно-кредитну агенцію (ЕКА)», який був прийнятий Верховною Радою у грудні 2016 р. і не втілений у життя Урядом протягом 2017 р. Усім гілкам влади варто сконцентрувати управлінську діяльність  на подовженні ланцюгів доданої вартості товарів та послуг у межах митних кордонів нашої держави, а також на створенні сприятливих умов для просування продукції національного товаровиробника на зовнішніх ринках (навіть за умови хронічного від’ємного торговельного балансу).
4. Необхідно посилити координацію дій НБУ з іншими регулятивними інституціями фінансових ринків та профільних міністерств задля подолання негативних процесів, на які вказують індикатори фінансової безпеки країни.
5. Децентралізація управління і збільшення фінансових потоків на місцевому рівні є магістральною ідеєю розвитку країни. Територіальні органи влади отримали можливість реалізовувати проекти, які мають тривалий термін виконання і потребують кредитних ресурсів для реалізації. Водночас в Україні хронічно не вибираються кредитні ресурси за програмами Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних фінансових установ. Тобто в країні не сформовано культури користування міжнародними кредитними лініями й не створено системи, яка б стимулювала роботу банку другого рівня, котрий працює з потужними зарубіжними фінансовими партнерами. Немає жодної навчальної програми, що на практиці навчила б широке коло потенційних позичальників, що працюють у місцевих органах влади, скористатися ресурсами, які вже є в країні».

Учасники спільного засідання дійшли висновку, що такі міжнародні зустрічі, які вже стали традиційними, є дуже важливими і потрібними, адже вони дозволяють встановити прямі контакти та обмінятися досвідом у сфері економіки та банківської системи. Враховуючи те, що тема йде про потенційних інвесторів в українську економіку, кожна така зустріч може мати великий резонанс і в підсумку принести серйозні результати.