Засідання Клубу банкірів, яке відбулося 27 вересня поточного року в Посольстві  Словацької Республіки в Україні можна певною мірою вважати незвичайним. По-перше, незвичайним було місце його проведення – Посольство  Словацької Республіки в Україні, а по-друге, не зовсім звичайним був склад учасників засідання, бо в ньому окрім членів Клубу банкірів брав участь Надзвичайний і Повноважний Посол  Словацької Республіки в Україні пан Юрай Сівачек та радник Посольства  Словацької Республіки в Україні пан Роман Жатко, які звернулися до учасників засідання з вітальними промовами. А головною родзинкою цієї представницької міжнародної зустрічі була презентація на тему: «Роль і значення державного кредитування для стимулювання експорту товарів і послуг», яку підготував для учасників засідання його спеціальний гість – директор Департаменту Ексімбанку Словаччини пан Міхал Демак. Погодьтеся, що не так часто українські банкіри можуть професійно поспілкуватися зі своїми зарубіжними колегами, послухати про досвід їх роботи і отримати вичерпні відповіді на свої запитання. Цього разу було саме так, бо Міхал Демак прилетів того дня до Києва, щоб зустрітися з українськими банкірами. Його ґрунтовна і цікава розповідь тривала понад годину. У своєму виступі перед українськими банкірами Міхал Демак поділився досвідом роботи Ексімбанку Словаччини, його здобутками, факторами, що їх обумовлюють, і, звичайно ж, планами на майбутнє. А потім відповів на численні запитання учасників засідання.

З української сторони першим виступив головний радник голови Правління Укрексімбанку Борис Соболєв. Свою презентацію він назвав: «Шляхи покращення розвитку експорту». В ній він зокрема зазначив: «ПАТ "Укрексімбанк" бере активну участь в урядових програмах розвитку експорту та стимулювання покращення його структури. Стратегією розвитку банків з участю держави передбачається подальший розвиток спеціалізації нашого банку на розвитку експорту товарів з високою часткою доданої вартості та послуг. Конкретним шляхом втілення Стратегії є участь банку у створенні Експортно-кредитного агентства (ЕКА) України, як це передбачено Законом України № 1792 від 20 грудня 2016 року.

ЕКА України створюється з метою запровадження нової системи державної підтримки національних товаровиробників. Асоціація України з ЄС та членство у СОТ зобов'язали Україну привести усі існуючі види надання державної підтримки підприємствам у відповідність до міжнародних стандартів. Такі вимоги зафіксовано Законом України №1555 від 1 липня 2014 року, дія якого розпочалася з 2 серпня 2017 року. Створення ЕКА є основним видом нової системи державної підтримки виробників техніки, машин, обладнання, надавачам послуг.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі має започаткувати практичну роботу ЕКА незабаром.»

У цьому засіданні Клубу банкірів взяли також участь представники ще одного державного банку України – Укргазбанку. Директор департаменту документарного бізнесу Укргазбанку Володимир Шовкалюк підготував презентацію на тему: «Банківські інструменти торгового фінансування для експортерів». Він зокрема сказав: «Вітчизняні банки як державної, так і приватної форми власності надають фінансову підтримку українським компаніям-експортерам з використанням інструментів торговельного фінансування, традиційних для стандартної міжнародної банківської практики.

Серед таких інструментів можна виокремити:

1. Випуск гарантійних операцій (банківських гарантій та  резервних акредитивів) за дорученням вітчизняних експортерів на користь іноземних замовників (покупців). Такі гарантійні операції надаються як для етапу участі експортерів у тендерних торгах (тендерні гарантії), так і для етапу безпосередньо перед або після укладання відповідних контрактів між експортерами та їх контрагентами-замовниками (гарантії виконання договірних зобов’язань та гарантії повернення авансового платежу). За необхідності українські банки забезпечують залучення до супроводження таких гарантійних операцій у якості гарантів або підтверджуючих банків іноземні банки (відповідно до вимог замовників – або банки, що здійснюють діяльність у країнах замовників, або банки з третіх країн, які мають відповідні міжнародні кредитні рейтинги). У цьому контексті значну роль відіграють такі міжнародні фінансові організації як Міжнародна Фінансова Корпорація  (МФК) та Європейській Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР), які у рамках своїх програм сприяння міжнародній торгівлі та розвитку торговельного фінансування, дозволяють українським банкам отримувати необхідну підтримку своїх гарантійних операцій з боку провідних банківських установ по усьому світу. Варто зазначити, що три з чотирьох активно працюючих банків України з державною формою власності є учасниками вищезазначених програм. Зокрема, АТ «Укрексімбанк» співпрацює як з МФК, так і з ЄБРР, АТ «Ощадбанк» - з ЄБРР, а АБ «Укргазбанк» нещодавно приєднався до відповідної програми МФК. Таким чином, українські банки мають змогу максимально повно задовольняти потреби своїх клієнтів у забезпеченні відповідної структури операцій.

2. Перед-експортне фінансування. Даний інструмент передбачає кредитування експортерів на цілі придбання товарів для їх подальшої реалізації за експортними контрактами (фінансування трейдерів), або на цілі фінансування потреб, пов’язаних  з виробництвом товарів,  що будуть реалізовуватись за такими контрактами (фінансування виробників). Як правило, важливою складовою у таких операціях є банківський фінансовий інструмент, що гарантує здійснення платежу на користь експортера після відвантаження або доставки товарів замовнику (документарний акредитив або банківська гарантія платежу). У якості основного джерела погашення такого фінансування  розглядаються кошти виручки за відповідним експортним контрактом. Однак, зважаючи на наявність операційних ризиків, виключно майнові права на таку виручку, зазвичай, не розглядаються банками у якості самодостатнього забезпечення для здійснення фінансування (тобто експортеру необхідно буде надавати фінансуючому банку додаткове заставне забезпечення).

3. Пост-експортне фінансування. Основним елементом у даному варіанті фінансування є документарний акредитив, відкритий на користь експортера іноземним банком, прийнятним для українського фінансуючого банку. Схема взаємодії  при пост-експортному фінансуванні передбачає, що  експортер отримує від банку кошти відразу після здійснення відвантаження товарів за експортним контрактом та надання банку належним чином оформлених документів, що свідчать про виконання умов акредитива. Фінансуючий банк, в залежності від погодженої моделі роботи, або надає транш кредиту експортеру (якщо відносини з експортером побудовані на класичній кредитній схемі), або авансує зарахування виручки від іноземного банку (виконання акредитива шляхом негоціації). Джерелом погашення фінансування, звичайно, виступають кошти виручки за акредитивом. При цьому, додаткового заставного забезпечення для надання такого фінансування банки, як правило, не вимагають.

4. Міжнародний факторинг. Факторингове фінансування передбачає надання банком коштів експортеру під відступлення прав на отримання коштів від іноземних покупців за контрактами (дебіторів). З огляду на специфіку даного інструменту він поки не отримав широкого розповсюдження та активного впровадження у практику роботи вітчизняних банків, однак окремі з них мають успішний досвід проведення таких операцій.

 Таким чином, можна підсумувати, що українські банки володіють відповідним інструментарієм та готові на високому якісному рівні обслуговувати своїх клієнтів-експортерів.»

«Як Національний банк України має стимулювати експорт?» – про це говорив у своєму виступі начальник відділу аналізу економічної політики Національного банку України Іван Гольченко. Він звернув увагу присутніх на наступне: «Постійно лунають дискусії про необхідність зміни мандату НБУ та підтримки ним наприклад економічного зростання, експорту. Проте в умовах України це не є доцільним, враховуючи причини, які обмежують розвиток експорту, насамперед високотехнологічного та наукоємного. Економіка України є залежною від кон'юнктури глобальних товарних ринків, оскільки основним експортним товаром України виступає сировина. Розвитку ж високотехнологічного конкурентного експорту заважають внутрішні чинники, пов’язані насамперед з несприятливими умовами для ведення бізнесу, інвестування, нестабільною макроекономічною ситуацією, низькою ефективністю системи державної підтримки компаній. Враховуючи це, пріоритетами розвитку високотехнологічного експорту мають бути проведення структурних реформ (насамперед боротьба з корупцією та демонополізація економіки),  удосконалення системи державної підтримки експорту та дотримання макрофінансової стабільності, де ключову роль вже має відігравати НБУ, забезпечуючи цінову та фінансову стабільність. У свою чергу низька та стабільна інфляція (5% +/-1 п.п. у середньостроковій перспективі) стане передумовою зокрема зниження макроекономічних ризиків та відсоткових ставок за кредитами, що підтримуватиме інвестиційний процес й економічне зростання.»

У обговоренні взяли участь завідуючий відділом координації бюджетно-податкової і грошово-кредитної політики Державної навчально-наукової установи "Академія фінансового управління" Міністерства фінансів України, доктор економічних наук, професор Олександр Любич, член Ради Національного банку України Василь Фурман, радник голови Правління Укргазбанку Вадим Березовик, колишній голова Ради Українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров, голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков та інші.

Учасники засідання відзначили важливість таких безпосередніх ділових контактів як для обміну професійним досвідом, так і для розвитку дружніх і партнерських стосунків між банкірами і фінансистами Словаччини і України.

А замість післямови рядки з листа Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні пана Юрая Сівачека до голови Ради Клубу банкірів Людмили Мостової: «Сподіваюся, що ця зустріч з представниками словацького банківського експорту була корисною для обох сторін і стане першою у низці подібних заходів».