«Чи далеко може заїхати «Запорожець», якщо на нього поставити двигун ролс-ройса?», - саме з такого риторичного запитання, яке поставив Роман Шпек, старший радник Альфа-Банку Україна, почалося засідання Клубу банкірів, яке відбулося 6 жовтня в Альфа-Банку Україна. Питання було цілком логічним, адже тема зустрічі «Впровадження нових підходів оцінки кредитних ризиків: плюси і мінуси для банківської системи і фінансового ринку» спонукала до серйозних роздумів і дискусій. «Під «Запорожцем», - пояснив  Роман Шпек «можна розуміти нереформовану банківську систему, а двигун ролс-ройса – це передові вимоги, які презентує Національний банк. На думку Романа Шпека 351 Постанова - це випереджаюча Постанова, але нині можливо треба ставити сучасний двигун, але менш потужний, щоб не зірвало раму.» У порядку денному обговорення були представлені доповідь на тему: «Оцінка впливу на банківську систему України нових вимог НБУ  щодо визначення кредитного ризику», яку зробив Сергій Чорнойван, начальник Управління  контролю за ризиками фізичних осіб Альфа-Банку Україна, доповідь на тему: «Особливості оцінки кредитного ризику у відповідності з вимогами Постанови 351: необхідність перегляду окремих вимог та основні напрямки роботи банків на етапі опрацювання нових вимог.", підготовлена Іриною Московчук, старшим менеджером PwC Україна, співдоповіді з обговорюваного питання Бориса Маркова, колишнього заступника Голови НБУ, Олександра Кірєєва, колишнього заступника Голови НБУ, колишнього Голови ДПА України та Євгена Бублика, кандидата економічних наук, старшого наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України.

У розвинутих країнах регулятор, в т.ч. Базельський комітет, ЄЦБ в Європі перш ніж запровадити якусь інновацію проводять тестування і підрахунки коли обраховуються кількісні і якісні ефекти для реального сектору економіки та фінансового сектору. Позитивний ефект має перевищувати негативні наслідки, інакше не має сенсу в їх запровадженні. Що стосується імплементації 351 постанови, то учасники засідання шукали відповідь на питання які ризики і виклики в цьому зв’язку постають перед вітчизняною банківською системою. Чи робив Національний банк ґрунтовні і розлогі обчислення з цього приводу – чіткої відповіді на засіданні не прозвучало. Але абсолютно незаперечним є те, що банкам доведеться витратити дуже значну суму для докапіталізації. Експерти оцінили її приблизно у понад 110 млрд. грн. при тому, що розмір регулятивного капіталу складає 136 млрд. грн. Чи готові власники банків до таких витрат? І чи є у них бажання докапіталізовувати банки? Ці питання неодноразово виникали під час дискусії, в якій взяли участь Вікторія Міхайльо, голова Правління Альфа-Банку Україна, Наталія Іваненко, директор Департаменту методології НБУ, Віталій Ваврищук, директор Департаменту фінансової стабільності Національного банку України, Ігор Будник, директор Департаменту управління ризиками Нацбанку, Сергій Волков, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, Ярослав Солтис, колишній заступник Голови НБУ, Олександр Вітте, заступник Голови Правління банку «ВТБ» та інші.

Вікторія Міхайльо відзначила, що вона особисто вже в третє бере участь у публічному обговоренні цієї постанови і на її думку вже час зробити певні висновки і побачити певний прогрес у професійному обміні думками, адже постанова має значний вплив на ситуацію в банківській системі.

В свою чергу Олександр Кірєєв підкреслив: «У нас є реальний кредитний ризик і ми не повинні закривати очі і казати, що дзеркало криве. Банки, які мають високі кредитні ризики, не повинні залучати кошти населення. Але як же тоді працювати банкам? Ці стоп-фактори написані кров’ю українських банків, які вже зникли з вітчизняної банківської системи.» А колишній заступник Голови НБУ Борис Марков вважає, що після введення постанови буде краще. Нам не треба поганих банків, нехай їх буде менше. Головне не в кількості банків, а в чіткості дотримання ними законодавства. Віталій Ваврищук продовжив порівняння з автомобілем, яке запропонував Роман Шпек. Він зокрема сказав: «Наші дії потрібно порівнювати з ремонтом спідометра. Ми хочемо, щоб спідометр на «Запорожці» працював. Банки, які виконують вимоги, без проблем вписуються в 351 постанову. Наша мета – відобразити фактичну якість і кількість негативно класифікованих кредитів.» А Ігор Будник, директор Департаменту управління ризиками НБУ додав: «Чи хочемо ми бачити реальну картину того, що відбувається в вітчизняній банківській системі? НБУ хоче. Кредитні ризики виходять високими, бо вони відображають реальність. Ми не можемо жити, як жили до 2014 року, бо наслідки матеріальні.» Привернув увагу присутніх на засіданні Клубу банкірів і коментар голови Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів Сергія Волкова, який проаналізував можливу логіку дій акціонерів після впровадження 351 постанови НБУ. «Експерти кажуть, що банківська система буде потребувати додаткових вливань у сумі понад 100 млрд. грн. І кожний акціонер буде вирішувати: давати гроші на докапіталізацію банку чи ні, як захищені його гроші, чи розвивається в країні бізнес, чи знаходиться під контролем інфляція і уявімо собі картину, що акціонер вирішує не вносити додаткових коштів у статутний капітал. Що він зробить? Виведе активи, а всі проблеми з вкладниками залишить бюджету. Тому потрібно враховувати всі ці аспекти при запровадженні постанови». Як бачимо думки під час обговорення розділилися. Представники регулятора і деякі банкіри вважають, що треба відобразити реальну картину кредитних ризиків навіть якщо наслідками цього стане падіння капіталу і скорочення кредитної активності, а більшість банкірів просять про відтермінування, щоб накопичити капітал, дочекатися фінансової і економічної стабільності, реального захисту прав кредиторів і справедливого правосуддя. Та головне що під час засідання відбувся гострий, але зацікавлений діалог. А коли фахівці починають обговорювати проблему – це обов’язково дасть результат.