Своє друге у вересні засідання Клуб банкірів провів спільно з Фондом розвитку підприємництва та Академією фінансового управління Міністерства фінансів України. А темою  обговорення стала державна програма  дешевих кредитів 5-7-9 та її вплив на малий та середній бізнес в умовах карантину. До участі у засіданні були запрошені представники Ради НБУ, керівники профільних міністерств, провідних вітчизняних банків, страхових компаній, відомі вчені-економісти, представники бізнесу, фінансові експерти та аналітики.

Відкрив засідання виконуючий обов‘язки президента Академії фінансового управління  Міністерства фінансів України, доктор економічних наук, професор Олександр Любіч. Він зокрема сказав :« Хочу підкреслити що наша Академія за 28 років із дати створення пройшла шлях від стандартного галузевого інституту до наукової організації, діяльність якої безпосередньо координується Відділенням економіки національної академії наук.

Одним з широко відомих досягнень Академії є розробка Податкового кодексу України, який вже 11-й рік працює на благо держави.

Насьогодні у лавах Академії працюють два академіка НАН України - Тетяна Єфименко, президент Академії та Перший посол незалежної України в Сполучених Штатах Америки - Олег Білорус.

Шлях розвитку нашої держави, активний вихід на міжнародну арену та орієнтація на вступ до Європейського союзу викликали необхідність розширення сфери наукових досліджень Академії, що зумовило потребу знаходження вітчизняних та зарубіжних партнерів.

В активі Академії - пакет договорів/меморандумів про співпрацю із провідними інституціями рангу структур під патронатом ООН, відомими науково-методичними центрами Сполучених Штатів Америки, наприклад, ІСОБМ та АСАМБ, які запрошують фахівців Академії до виступів, публікують їх наукові праці тощо.

Налагоджена плідна робоча взаємодія з фахівцями НБУ, Держфінмоніторингу, Міністерства цифрової трансформації, низки провідних установ НАН України та шановними членами Клубу банкірів!

Зараз зусилля науковців Академії зосереджені на імплементації положень Європейського союзу в практику державного управління, запровадженні принципів сталого розвитку й забезпеченні економічної безпеки держави.

Сьогодні відбудеться обговорення дуже актуальної теми, пов’язаної із стимулюванням малого та середнього бізнесу у незвичайних умовах, спричинених пандемією.

Безумовно, що це питання має відношення до стратегічних завдань національної безпеки.

Хочу закінчити словами Миколи Драгоманова:

«Коли покажемо свою силу, на нас зверне увагу і Європа!» 

Далі свою презентацію «Вплив програми 5-7-9 на розвиток кредитування малого бізнесу України в умовах карантину» представили учасникам засідання виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон та уповноважений представник цього Фонду Валерій Майборода.

Як відомо, програма почала діяти з 1 лютого 2020 року. За цей час до неї долучилися 38 уповноважених банків, серед яких Укргазбанк, Акорд банк, Укрексімбанк, Кристалбанк банк та інші. На думку доповідачів, середня сума кредиту за інвестиційним компонентом на рівні 1 млн грн свідчить про широку присутність в ньому переважно мікро підприємств.

Було також проаналізовано структуру кредитних договорів, зокрема угоди до 1 року складають 26%,до трьох років-40%,більше трьох років-30%.

За півтора року реалізації програма посіла майже 26% в загальному кредитному портфелі ММСП уповноважених банків, забезпечивши його приріст станом на 01.07 2021 року у річному обчисленні на 29,8%.

Якщо аналізувати результати програми «Доступні кредити 5-7-9» в частині компенсації %,то є кілька результатів.Зокрема програма вплинула на зростання кредитного портфелю,а також суттєве зниження відсоткових ставок за кредитами ММСП.

Наприклад, з моменту старту програми 01.02 2020 року процентні ставки за довгостроковими кредитами у національній валюті для суб‘єктів господарювання згідно зі статистикою фінансових ринків НБУ знизилась з 20,7% річних до 12,5%річних станом на 01.01 2021року.                                                                          

Крім того програма зменшила фінансове навантаження на ММСП в період карантинних обмежень, мінімізувавши проблемну заборгованість та негативний вплив на фінансову стабільність країни. Також запроваджено надійний механізм субсидування  з використанням ескроу-рахунків, завдяки якому не відбулось розривів виплат за програмою між бюджетними роками, тощо.

Потім Андрій Гапон та Валерій Майборода докладно відповіли на численні уточнюючі та важливі запитання учасників засідання Клубу банкірів.

«Оцінка інвестиційного потенціалу державної програми «Доступні кредити 5-7-9»-так назвала свою презентацію доктор економічних наук Юлія Корнеєва. У своєму виступі вона  зокрема наголосила, що однією з системних проблем України, що заважає розвитку реального сектору економіки є низький рівень доступу бізнесу до фінансових ресурсів.

Відначаючи важливу роль банківської системи у мобілізації фінансових інвестиційних ресурсів, доповідач наголосила, що в Україні протягом останніх 20-ти років частка банківських позик у джерелах фінансування інвестиційного капіталу у середньому коливалася у межах 7%. Секторальний аналіз показує, що у 2021 році джерелом капітальних інвестицій у сільському господарстві виступав власний капітал суб’єктів господарювання – 90,89%, у добувній промисловості цей показник сягав 99,34%, у переробній – 96,87%. Банківський кредит виступив основою капітальних інвестицій у сільському господарстві лише у межах 9%, у сфері будівництва це показник виявився ще нижчим – лише 3,74%. За перше півріччя 2021 року майже на 12% знизилася частка державного капіталу у фінансуванні капітальних інвестицій, також на понад 2% зменшилася частка банківських кредитів ресурсів, натомість вага власного капіталу підприємств зросла на 12%.

Посилення тенденції до фінансіалізації економіки без належного рівня розвитку внутрішнього фондового ринку спричиняє перетікання інвестиційного капіталу з виробничої у фінансову сферу і як наслідок відбувається зниження темпів розвитку вітчизняної промисловості. 90% активів українського фінансового сектору припадають на банківську систему, якій мала б припадати роль основного генератора кредитних ресурсів. Динаміка ж залучення інвестицій в основний капітал за рахунок кредитів банків має низхідну тенденцію : із 17,9% у 2011 році до 7% у 2020 році. Певну негативну роль відіграє і гіпертрофований ринок ОВДП. Адже вкладання коштів у реальний сектор економіки дає нижчу дохідність та вищий ризик у порівнянні із ОВДП. Водночас, залучаючи вільну ліквідність комерційних банків під ОВДП на фінансування дефіциту державного бюджету, зменшуючи тим самим доступ до кредитних ресурсів реального сектору економіки, важливо не порушувати золоте фіскальне правило, та направляти кошти на розвиток, а не проїдання, що є основою стратегії сталого економічного зростання.

Оскільки головною цінністю будь-якої держави є людський капітал, уряд в умовах COVID кризи запроваджує політику, направлену на збереження підприємств а отже і робочих місць, внаслідок чого і відбулося зміщення акцентів з інвестиційних стимулів на антикризові заходи, відповідно на деякий час програми розвитку перестали бути пріоритетом. Внаслідок чого лише 12 % коштів програми «Доступні кредити 5-7-9» було спрямовано на фінансування інвестицій. Натомість 34,4% склали кредити рефінансування під 0%, і 53,6% коштів було направлено у якості антикризових кредитів. Водночас, незважаючи на те, що найбільше від карантину постраждали підприємства зі сфери послуг, найбільше антикризових позик (45%) отримали аграрії для поповнення оборотного капіталу, у той час як середній рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства в підприємствах протягом 2021 року становив 18,4%.

Аналізуючи підписані кредитні угоди за цілями програми у розрізі створених робочих місць та фактичну суму наданої державної підтримки було розраховано вартість 1 створеного робочого місця для бюджету, яка виявилася найменшою для інвестиційних кредитів – 11тис. 210 грн., для антикризових кредитів майже 34 тис. грн. та для рефінансування – 51,5 тис. грн. Відповідно, обрахувавши бюджетні витрати на одне нове робоче місце за цілями програми, робимо висновок, що вклавши 3 млрд закладених у бюджет 2022 коштів потенційно може буде створено за інвестиційним напрямком – 267,6 тис. нових робочих місць, у контексті підтримки програм рефінансування – лише 58,3 тис. нових робочих місць, та за антикризові заходи дозволять створити 88,3 тис. нових робочих місць.

Отже, на сьогоднішній день є потреба посилення інвестиційного спрямування державної програми підтримки кредитування  «Доступні кредити 5-7-9%» шляхом перегляду параметрів та критеріїв у контексті підвищення ефективності використання бюджетних коштів та стимулювання сталого економічного зростання. Важливо до критеріїв відповідності умовам програми включити індикатори, що відображатимуть реальний фінансовий стан підприємства, аби нівелювати ризики використання коштів платників податків на підтримку процвітаючих компаній, які прагнуть мінімізувати свої витрати.»,-запропонувала Юлія Корнєєва.

У емоційній, але водночас дуже професійній та аргументованій дискусії взяли участь голова Спостережної  ради Кристалбанку Вадим Копилов, директор департаменту малого та середнього бізнесу Укрексімбанку Семен Палій, радник Голови правління Укргазбанку Владислав Кравець, радник Голови Ради НБУ Євген Степанюк, заступник директора Департаменту координації фінансової політики -начальник управління фінансових послуг та взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями  Міністерства економіки України Андрій Страшний, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук Ярослав Жаліло, голова правління RwS банку Оксана Котляревська, завідуючий сектором інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор  Олег Яременко,керівник Центрального регіону Корпоративного бізнесу Акорд банку Віталій Миронюк, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, Голова  Всеукраїнської  асоціації  туроператорів, президент туристичної компанії Гамалія  Ігор Голубаха та інші.

Підбиваючи підсумки засідання Голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова щиро подякувала всім учасникам представницької зустрічі за високий професіоналізм  та активну громадянську позицію. Адже головною метою цього засідання було не лише ознайомлення з поточною діяльністю Фонду розвитку підприємництва щодо держпрограми доступних кредитів 5-7-9 та проміжними підсумками цієї роботи за півтора року, а насамперед  обмін думками та баченнями у високопрофесійному експертному середовищі щодо впливу програми на розвиток системи кредитування малого бізнесу в Украіні, а також на інвестиційну активність підприємців.

 За результатами проведеного засідання Клубу банкірів, його учасниками були висловлені важливі пропозиції щодо удосконалення Програми 5-7-9%, які будуть враховані Фондом розвитку підприємництва при внесенні чергових змін до програми.