14 листопада в Академії фінансового управління відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему «Банківська система 2019. Відновлення кредитування: можливості, обмеження, виклики». Традиційно тему для обговорення визначали самі банкіри. І з ними важко не погодитись, адже  саме кредитування є однією з найважливіших функцій діяльності кожного банку. Тож яку ситуацію з підтримкою насамперед корпоративних клієнтів  ми маємо зараз?

Відповідь на це питання і шукали учасники представницької зустрічі, в якій взяли участь керівники НБУ, провідних вітчизняних банків, страховики, вчені-економісти, експерти фінансового ринку

Відкрили засідання Голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова та віце-президент Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Олександр Любич.

  Отже, які можливості, обмеження та виклики  для відновлення кредитування наявні нині? Саме про це йшлося у презентаціі  в.о.завідувача відділу фінансових ринків Академії фінансового управління, кандидата економічних наук Анатолія Дроб‘язка. Він звернув увагу присутніх на те, що «Перша проблема, яку треба розв’язати – негативно класифіковані активи банків.

За даними Мінфіну, на 01.07.2019 обсяг непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі становив 581 млрд грн (частка у портфелі - 51%). Із вказаної суми NPL на держбанки припадало 415 млрд грн (71% від загального обсягу NPL). Як вихід з глухого кута, 16 жовтня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2272 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку”. Банки за участі держави отримають можливість передавати безнадійну заборгованість в управління Фонду виключно з метою продажу Фондом такої безнадійної заборгованості на відкритих торгах (аукціоні), порядок проведення яких регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Але боргова криза – не єдина перешкода на шляху відновлення кредитування. До цього кошика проблем відносяться регуляції НБУ щодо пов’язаних осіб, які виписані неоднозначно і дозволяють інспекторам на перевірках трактувати положення за своїм світоглядом, що є об’єктом для зловживань з боку перевіряючих. Але найбільший страх банків - інструкції фінансового моніторингу, за якими стоять величезні штрафні санкції»,- підкреслив Анатолій Дроб‘язко в.о завідувача відділу фінансових ринків Академії  фінансового управління.

«Стан банківської системи України:чи стимулюють банки економічне зростання?-так назвав свій виступ начальник управління реформування фінансового сектору НБУ,кандидат економічних наук Євген Степанюк,      Він відзначив, що показники стійкості та ефективності банківської системи України зараз знаходяться на найвищому з початку кризи рівні. Про це свідчать показники регулятивного капіталу банків, їх фінансові результати та показники операційної ефективності. Водночас, рівень проникнення банківського кредитування реального сектору має тенденцію до зниження , і наразі є суттєво нижчим, ніж у порівнянних країнах ЄС. На думку Євгена Степанюка, це є наслідком стриманої кредитної політики банків, які надають перевагу інвестуванню у низькоризикові інструменти, зокрема, ОВДП, ставки по яким, зважені на ризик,  є більш привабливими порівняно із іншими напрямами кредитної діяльності банків. Євген Степанюк відзначив три групи передумов, необхідних для активного відновлення банківського кредитування в Україні: законодавчі, нормативні та макроекономічні.

Кредитну дисфункцію банківського сектору і її наслідки для бізнесу проаналізував у своїй презентації старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ  Євген Бублик. На його думку однією з вагомих причин, чому українські банки не можуть відновити кредитування економіки, є структурна деформація банківського сектору, яка характеризується концентрацією та монополізацією. Понад 80% фінансового сектору в Україні представлено банками, 60% активів яких припадає на чотири державні. В структурі активів державних банків понад 40% чистих активів або близько 300 млрд грн представлено ОВДП. Таким чином вагома частка українського фінансового сектору обслуговує потреби уряду. Ще однією причиною є демонетизація економіки внаслідок жорсткої політики інфляційного таргетування

Привабливість державних фінансових інструментів з одного боку, демонетизація та жорсткі нормативні вимоги регулятора демотивують кредитну активність банків. Як наслідок – банки не виконують посередницьку функцію і зростає тіньовий банкінг. Частка банківських кредитів, як джерела фінансування капітальних інвестицій в Україні, впала протягом 2012-2018 рр. з 15% до 8%, тоді як, частка власних коштів підприємств зросла з 63% до 71%. В таких умовах для держави є два шляхи: переводити націоналізовану банківську систему на ринкові рейки або використовувати її в інтересах реалізації політики економічного зростання, але в обох випадках банки повинні повернутись до кредитування підприємств вважає Євген Бублик старший науковий співробітник відділу грошово – кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування Національної Академії наук України, кандидат економічних наук.

У гострій та зацікавленій дискусії, яка відбулася потім, взяли участь голова Ради АУБ  Станіслав Аржевітін, старший економіст департаменту фінансової стабільності НБУ Ігор Болгарин, начальник управління  кредитування малого та середнього бізнесу Укрексімбанку Владлен Дедков, екс-заступник Голови Національного банку Борис Марков, операційний директор RWS   Банку  Вікторія Третяк, аналітик Олексій Кущ, аналітик-консультант, доктор економічних наук, професор Ігор Шумило та інші.