17 березня 2016 року в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України відбулося засідання Клубу банкірів спільно з Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України на тему: «Концентрація в банківському секторі України: тенденції та перспективи». У засіданні взяли участь керівники провідних вітчизняних банків, вчені-економісти, експерти фінансового ринку. Засідання відкрили голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова та директор Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України академік Валерій Геєць, який зокрема сказав: «Банківська система це та система, яка наповнює економічну систему грошима. В. М. Геєць звернув увагу на те, як помісячно наповнюється грошима економічний простір з 2008 р.: було виявлено, що тенденція скорочення грошової пропозиції почала проявлятися з липня 2008 р., потім вона увійшла в фазу свого скорочення до жовтня 2009 р.; в січні 2010 р. розпочалося деяке зростання.»

Далі учасникам засідання було запропоновано декілька доповідей щодо обговорюваної теми.

Так кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Андрій Шкляр зробив доповідь на тему: «Концентрація у банківському секторі України: поточні тенденції.» «Аналіз ринкової частки банків першої групи, а також системних та державних банків показує, що протягом 01.04.2014 р. – 01.10.2015 р. суттєво зросли ринкові частки системних банків (у середньому за вказаний період зростання склало 32,6% і на 01.10.2015 р. 44,6% активів та 45,4% зобов’язань по системі припадає на 3 системні банки). Також потрібно відзначити зростання ринкової частки державних банків. При тому, що протягом 1,5 роки держава не проводила націоналізацію нових установ, її ринкова частка, за основними показниками, зросла в середньому на 34,3%.

Таким чином, не дивлячись на відносно низькі показники концентрації банківського сектору України за індексом Херфіндаля-Хіршмана, детальний аналіз ринкової частки найбільших банків дає підстави говорити про наявність ознак формування олігополії на ринку банківських послуг. При цьому, домінування у банківському секторі невеликої кількості банків, у т.ч. державних, порушує умови конкуренції на ринку банківських послуг та негативно впливає на можливості кредитування економіки іншими фінансовими установами.», - відзначив у своєму виступі Андрій Шкляр.

«Російський капітал у банківському секторі України: ризики концентрації» – саме таку назву мала доповідь, яку запропонувала учасникам засідання Клубу банкірів Валентина Гаркавенко, науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, де було надано оцінку концентрації з точки зору резидентності. В. І. Гаркавенко наголосила на тому, що якщо іноземні інвестори знаходяться під контролем урядових структур, то концентрація капіталу однієї країни в банківському секторі іншої країни може призвести до домінування. В. І. Гаркавенко представила огляд обмежень, які застосовуються до іноземного капіталу у різних країнах та звернула увагу на проблему відсутності в Україні критеріїв прийнятного рівня ризику концентрацій за країнами та інвесторами.

Для оцінки загроз та ризиків реальної концентрації капіталу походженням з однієї країни В. І. Гаркавенко виділила наступну класифікацію банків: 1 група – банки з іноземним (крім російського) банківським капіталом (на 01.10.2015 – 18 банків), 2 група – банки з російським державним капіталом (на 01.10.2015 – 5 банків), 3 група – банки з російським приватним капіталом (на 01.10.2015 – 5 банків), 4 група – банки з псевдо-іноземним капіталом (на 01.10.2015 – 5 банків), 5 група – банки з іноземним (крім російського) небанківським капіталом (на 01.10.2015 – 5 банків), 6 група – вітчизняні державні банки (на 01.10.2015 – 2 банки), 7 група – інші вітчизняні банки (на 01.10.2015 – 90 банків). Було представлено статистичний огляд даних груп банків за питомою вагою статутного капіталу, чистих активів, кредитів юридичним особам, кредитів фізичним особам, цінних паперів в портфелі банків, коштів юридичних осіб, коштів фізичних осіб, коштів банків та коштів банків в іноземній валюті кожної групи в банківському секторі України.

На підставі представленого аналізу, В. І. Гаркавенко виокремила комплекс загроз залежності від російського капіталу. У найближчій перспективі, за її словами, слід очікувати подальшої концентрації російського капіталу – як державного так і приватного в банківському секторі України.

У засіданні із співдоповіддю по запропонованій темі виступив провідний науковий співробітник Дроб’язко А.О. Він зокрема відзначив, що: «Своєю Постановою № 58 від 04.02.2016 р. «Про збільшення капіталу банків» Національний банк України суттєво пришвидшив графік нарощування статутного капіталу, що призвело до широкої дискусії щодо майбутньої архітектури банківського сектора.

Тому, проаналізуємо концентрацію ризиків на основних ринках станом на 1 березня 2016 року.
Кредитний портфель юридичним особам складає 862 млрд. грн. Перші 5 банків сконцентрували 57,3% портфелю (з них 1 приватний український, 2 державних, 2 з російським капіталом). Перші 10 банків сконцентрували 74,9% портфелю (з них 2 приватних українських, 2 державних, 4 з російським капіталом, 2 з західним капіталом). Тобто юридичних осіб переважно кредитує державний сектор, приватні банки та банки з російським капіталом.
Кредитний портфель фізичним особам складає 160,6 млрд. грн. Менший від портфеля юридичних осіб у 5,4 рази. Перші 5 банків сконцентрували 61,1% портфелю (з них 1 приватний український, 4 з західним капіталом). Перші 10 банків сконцентрували 78,5% портфелю (з них 2 приватних українських, 2 державних, 1 з російським капіталом, 5 з західним капіталом). Тобто цей сектор закредитований західним капіталом.
Депозитний портфель юридичних осіб складає 370,6 млрд. грн. Перші 5 банків сконцентрували 50,7% портфелю (з них 1 приватний український, 2 з державним капіталом, 2 з західним капіталом). Перші 10 банків сконцентрували 73,3% портфелю (з них 2 приватні українські, 3 державних, 1 з російським капіталом, 4 з західним капіталом). Тобто корпоративний бізнес зміщується до державних банків та банків із західним капіталом, а також через банки великих промислово – фінансових груп.
Депозитний портфель фізичних осіб складає 412,8 млрд. грн. Перші 5 банків сконцентрували 61,6% портфелю (з них 2 приватних українських, 2 з державним капіталом, 1 з західним капіталом). Перші 10 банків сконцентрували 77,9% портфелю (з них 2 приватних українських, 3 державних, 1 з російським капіталом, 4 з західним капіталом). Тенденція цього сегменту – кошти переміщуються у державні банки та банки із західним капіталом, якщо закрити очі на монопольне становище на цьому ринку Приватбанку.
Миттєва ліквідність. На кореспондентському рахунку НБУ та на рахунках із залучення коштів на депозитні сертифікати НБУ обліковується 109,1 млрд. грн. (з них на рахунку 1200 – 40,1 млрд. грн.). Перші 5 банків сконцентрували 50,7% ліквідності (з них 3 державних, 2 західних). - Перші 10 банків сконцентрували 71,8% ліквідності (з них 3 державних, 6 західних, 1 російський). Тобто значна частина поточної ліквідності сконцентрована у іноземних банків, і ці кошти в любий момент можуть збільшити попит на валютні кошти на внутрішньому ринку.
Висновки.
1. Державні банки та банки із іноземним капіталом мають на сьогодні вільних 70 млрд. грн.. ресурсів, для яких не можуть знайти платоспроможний попит від економіки.
2. Існує ризик дестабілізації валютного ринку за рахунок вільних ліквідних коштів, які контролюються банками із іноземним капіталом.
3. Очевидно, що прискорена капіталізація до ліквідації значної кількості банківських установ, або перехід їх у статус фінансових компаній. У власників малих банків – не багатий вибір інструментів. Їм необхідно збільшити капітал банків в умовах системної кризи, коли інші підприємства не генерують прибутків, тобто з власних накопичень протягом 2016 року. На даний час в Україні діє мораторій на розподіл чистого прибутку банків (виплата дивідендів). Цією постановою фактично відрізаний шлях капіталізації банків через відкрите розміщення акцій на біржовому ринку, тому, що в країні відсутній захист прав міноритарних акціонерів.
4. В умовах, що склалися, тенденція відтоку коштів фізичних осіб із банківської системи у січні – лютому не подолана. Має місце концентрації ресурсів у банках з державним капіталом та іноземним капіталом. Банки з українським приватним капіталом, які кредитують середній та малий бізнес знаходяться у глибокій кризі.
5. За зазначених умов зостаються ризики нової хвилі дестабілізації банківської системи.»

І ще з однією співдоповіддю на тему: «Роль капіталізації банківської системи в структурі національної економіки» виступив під час засідання професор Університету банківської справи Володимир Міщенко.

У своєму виступі він наголосив на тому, що упродовж 2014-2015 рр. відношення банківського капіталу до ВВП зменшилося з 12,6% до 5,3%, а відношення сукупних активів банків до ВВП – з 84,0% до 64,4%. На думку Володимира Міщенка, це свідчить про те, що фактично відбулась декапіталізація банківської системи. Така ситуація є надзвичайно негативною для національної економіки, оскільки суттєво послаблює інвестиційний потенціал банків щодо розвитку кредитування економіки і не створює передумов для подальшого економічного розвитку.

Основними напрямами підвищення рівня капіталізації банківської системи України доповідач вбачає необхідність суттєвого зменшення частки простроченої заборгованості за кредитами, яка на 01.02.2016 р. за офіційними даними НБУ становила вже 22,8%; вирішення проблем власності у банківській системі; посилення захисної функції банківського капіталу; вдосконалення корпоративного управління в банках, особливо в державних, а також підвищення рівня захисту прав кредиторів та інвесторів.

Підбиваючи підсумки засідання, директор Інституту економіки та прогнозування, академік Валерій Геєць висловив думку, що економічного зростання в 2016 році в Україні не буде. Економіка потребує формування фінансової системи, яка б давала старт політиці економічного зростання. А ще Валерій Геєць запропонував консолідувати матеріли, висновки зустрічі та проінформувати про це профільний комітет Верховної Ради України та Національного банку України.