«Монетарне стимулювання економічного розвитку України: оцінки і механізми.» - саме таку назву мало чергове засідання Клубу банкірів, яке було організоване і проведене спільно з. У засіданні взяли участь керівники Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської політики, Національного банку України, провідні вітчизняні банкіри, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

Директор Інституту, академік НАН України Валерій Геєць представив доповідь на тему «Міжнародна фінансова допомога для України: реальна політика», в якій зосередив увагу на наступних закономірностях: коли держава все більше брала на себе зобов’язань в соціогуманітарній сфері (здійснювала соціальні інвестиції та інвестиції в економіку), можливості отримувати кошти від доходів бюджету обмежувалися і тому почали використовуватися інструменти НБУ. Сьогодні більшість експертів сходяться на тому, що при спадаючому економічному зростанні відбувся перехід на державні запозичення та боргові позиції. В багатьох країнах світу почала формуватися негативна боргова позиція, яка спричинила появу феномену боргу.

Як зазначив Валерій Геєць, зараз з одного боку треба мати бюджетну консолідацію, а з іншого досягти економічного зростання. Сьогодні в Україні постала необхідність бюджетної консолідації через дефіцит бюджету (очікується 4% за 2016 р.) та дефіцит Пенсійного Фонду (біля 7% від ВВП). Виникає питання, якими інструментами економічної політики досягти економічного зростання, обмежуючи попит.

Показники фінансової діяльності знаходяться на тому рівні, де вони заморозилися під час найглибшого падіння. Тобто, у реальному секторі економіки немає фінансових інвестиційних ресурсів. З огляду на кореляцію між залишками коштів на поточних рахунках у недержавних фінансових корпораціях та індексом промислового виробництва, Валерій Геєць зауважив, що українська економіка знаходиться в такому ж стані як і в 2009 − 2010 рр.. Кошти з’явилися в економіці лише тоді, коли кон’юнктурний цикл спрацював на користь економіки України, а не в результаті інвестування.

Валерій Геєць переконаний, що в сучасних умовах використання інструментів грошово-кредитної політики в класичному варіанті є нереальним (вже з 2009 р. вони не працюють).

Серед передумов економічного зростання було названо фінансові заощадження 2014-2015 рр.: 18 млрд. дол., які зникли з банківської системи. На думку доповідача, слід сформувати фінансову інституцію іншого плану, яка мала б високий рівень довіри. Треба реалізувати модель по типу європейського інвестиційного банку, де гарантами повернення коштів виступали б, наприклад, німці. Ця інституція повинна була б мати можливості змішаної установи. Було відзначено, що важливо вирішити питання присутності в ній уряду. Там має бути й комітет пріоритетного розвитку, який би співпрацював з іноземними й вітчизняними експертами. Крім того, гарантія стабільності й повернення дозволила б такій установі мати менші процентні ставки для фінансування проектів.

Із співдоповіддю з обговорюваної теми на засіданні Клубу виступив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, який зокрема сказав: «В 2014 р. реальний ВВП впав на 6,6%, в 2015р. – на 9.9%, а доходи громадян - на третину. Це – економічна криза.

В державі вживались заходи, щоб її зупинити. Зокрема, реструктуризація частини держборгу в листопаді 2015р. допомогла розвантажити держбюджет на 2015-2018рр. та стабілізувати платіжний баланс.  За твердженням тогочасного Міністра фінансів Н. Яресько вивільнялись 62 млрд. грн. на соціально-економічні цілі в 2016 році. Що ж маємо фактично?

За перший квартал ц.р. реальний ВВП зріс на 0.1% у порівнянні з аналогічним періодом 2015р. Ми розуміємо, що таке зростання скоріше є статистичною похибкою, ніж конкретним позитивним результатом. Підтвердженням цьому є темп падіння реальних наявних доходів населення, що зберігається - за 1 квартал на 14.9% в порівнянні з аналогічним періодом 2015року.

Домогтися перелому ситуації можна за рахунок пожвавлення в секторах реальної економіки, - наголосив Михайло Довбенко. – «Якою в цьому має бути реальна участь банківської системи і НБУ зокрема?

Банківська система є знесиленою, змушена шаленими темпами нарощувати резерви, відволікаючи кошти від активних операцій. Отже обсяги банківського кредитування стійко зменшуються. Я і кілька моїх колег-нардепів підготували законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стимулювання кредитування в Україні)». В ньому ми, зокрема, пропонуємо:

 - усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження банку;

 - зменшити витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;

- чітко визначити умови припинення поруки;

- узгодити норми щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України та цілий ряд інших змін;

Це дозволить зменшити ризики для банківських установ в ході здійснення кредитних операцій. Що, у свою чергу, безумовно сприятиме забезпеченню активного застосування кредитування як фінансового інструменту, зниженню вартості кредитних ресурсів, та, відповідно, полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами.

На мою думку «розігріти» економіку слід шляхом продуктивної емісії, яка через кредитні канали, торгівельні (товарні) векселі має стимулювати виробництво, експорт продукції, зростання зайнятості і зарплат. Це зараз має бути стратегічним завданням України, навколо якого слід об’єднатися державницьким політичним силам», - підкреслив перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.

А директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Сергій Ніколайчук у своєму виступі прокоментував, що для стимулювання економічного зростання в Україні., банківське кредитування має грати важливу роль, але сьогодні його стримує низка факторів.

По-перше, низький попит бізнесу на позикові ресурси для нових інвестицій. «Рішення комерційних банків щодо кредитування сьогодні не залежить від кількості грошей в економіці чи від того, скільки рефінансування може надати їм Національний банк. Гроші в економіці є – залишки за депозитними сертифікатами протягом останнього місяця в середньому коливалися навколо позначки 60 млрд. грн. – підкреслив директор департаменту НБУ Сергій Ніколайчук. Рішення банків залежать, натомість, від попиту зі сторони реального сектору та їх власної кредитної політики.»

По-друге, відновлення кредитування стримує високе боргове навантаження підприємства. Обсяг боргу перевищує операційний прибуток для підприємств усіх секторів, крім сільського господарства та видобувної промисловості, у 20 разів. Натомість комфортний рівень цього показника в 2-3 рази.

По-третє, для збільшення кредитування необхідно посилити захист прав кредиторів.

«Фінансування пріоритетних для уряду проектів має відбуватися через бюджет, - вважає директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Сергій Ніколайчук, - така форма фінансування є перерозподілом ресурсів всередині економіки країни, що не є притаманною функцією для Центрального банку. Стандартні форми емісії (валютний канал, через надання кредитів рефінансування) відбуваються через заміну одного активу на інший.

Говорячи про дії Нацбанку, Сергій Ніколайчук зазначив, що для скорочення високої інфляції була проведена жорстка монетарна політика (процентну ставку було підвищено до 30%), були застосовані жорсткі адміністративні обмеження на валютному ринку. Зараз же сформувалися умови для пом’якшення і тому НБУ зменшив ключову проценту ставку до 16,5%.»

Велику увагу учасників засідання викликав виступ професора Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Михайла Савлука, який висловив думку, що в наших умовах чекати на позитивну відповідь з боку реального сектора на кожну зміну пропозиції грошей − це утопія. Зв'язок між динамікою пропозиції грошей та економічною динамікою складніший і триваліший. З 2000-2007 рр. грошова маса щорічно зростала на 30-40% при зростанні ВВП вдвічі.

«Економічного зростання не буде при тривалій рестрикції, - підкреслив Михайло Савлук, -  інакше виникне платіжна криза».

Доповідач критично оцінює діяльність Національного банку України, вказуючи на той факт, що НБУ не підтримує реальний сектор, а зосереджений на монетарній, спекулятивній сфері і запропонував внести зміни до Закону України про НБУ, де вказати, що головною функцією НБУ має стати забезпечення економічного зростання, зростання зайнятості. Слід виключити питання інфляційного таргетування в найближчій перспективі. Зростання цін в межах 10% в рік для України можна вважати стабільним, - переконаний професор Савлук.

Особливу увагу у своєму виступі Михайло Савлук приділив необхідності боротьби з тіньовим сектором економіки. На його думку, в першу чергу слід перекрити всі канали виведення капіталу в офшори, по-друге, створити і забезпечити сприятливі умови для банку розвитку.

Також була висловлена пропозиція щодо створення мережі комунальних банків із задачами максимального прискорення розвитку об’єднаних громад як основи нової територіально-адміністративної системи України. Національний банк України поспішив ліквідувати малі та середні банки. А факт надлишку ліквідності в банківській системі є поганим показником стану економіки та політики, яку проводить Центральний банк, - вважає професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Михайло Савлук.

Колишній заступник голови НБУ, екс-голова ДПА України Олександр Кірєєв звернув увагу учасників засідання на той факт, що в Україні банк оголошується неплатоспроможним, але до цього жоден із ліквідованих банків не був обмежений у залученні депозитів. Раніше якщо у банку були проблеми, то банк ставав тимчасовим членом Фонду гарантування вкладів або був виведений з переліку членів. І це було сигналом для ринку. Олександр Кірєєв також прокоментував проблеми залучення депозитів під високі процентні ставки.

Розгляд проблем кредитування продовжила у своїй доповіді і заступник Голови Правління Агентства по рефінансування житлових кредитів Зінаїда Беляєва. За її оцінками, зараз спостерігається зниження попиту підприємств на кредити через падіння економічного зростання. Зінаїда Беляєва акцентувала увагу на проблемах слабкої внутрішньої ресурсної бази та її залежності від дострокового зняття депозитів; на високих кредитних ризиках при фактичній відсутності механізмів повернення кредитів через недоліки судової системи. Монетарна політика НБУ є стандартною і спрямована на зменшення надлишкової ліквідності з метою збереження ринкових показників.

Зінаїда Беляєва підкреслила, що НБУ та НКЦПФР вже включили в комплексну програму розвитку фінансового сектора в Україні до 2020 р. пункт про створення інструментів, які дозволять НБУ застосовувати політику кількісного пом’якшення за допомогою цінних паперів, забезпечених виділеними активами.

На думку доповідачки, модернізація фінансового сектора це не тільки зміна політики НБУ, бо щоб активізувати вітчизняних та іноземних інвесторів, треба мати їх довіру. У всьому світі головним інвестором є інституційні інвестори (пенсійні фонди). Умовою доступу інвесторів до інфраструктурних проектів є також довіра, а для неї потрібен час.

Зупинившись докладніше на ефективному ринку активів ліквідованих банків, Зінаїда Беляєва зазначила, що необхідні прозорі механізми, які Фонд гарантування поки що не створив, і цю проблему можна вирішити за допомогою сек’юритизації.

Було висловлено пропозицію, щоб банки видавали цільові кредити, які НБУ буде рефінансувати тільки під ті цінні папери, які забезпечені необхідним видом активів. Крім того, слід знизити процентні ставки за депозитними сертифікатами, - підкреслила заступник Голови Правління Агентства по рефінансування житлових кредитів Зінаїда Беляєва.

У дискусії також взяв участь голова Ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін, який зокрема сказав, що нині «ми маємо невдалу (неадекватну економічним реаліям) монетарну політику,  розбалансований грошово-кредитний ринок, розбалансовану банківську систему. До цього слід додати розбалансованість державних фінансів, суцільну недовіру до державних реформ, національної валюти, банків. Все це унеможливлює здійснення стимулюючої ролі оздоровлення економіки України через монетарно-банківську індустрію. Монетарна політика щодо стимулювання економічного зростання в Україні повинна бути суттєво підкорегована. І не просто як самоціль, а як об’єктивна необхідність для реалізації новітньої економічної програми розвитку держави».

Юрій Прозоров, президент Українського товариства фінансових аналітиків зауважив, що звуження грошової маси і валютні обмеження призвели до зниження інфляції і нагадав, що ціль комерційного банку − заробляти кошти, і поки буде висока ставка по депозитних сертифікатах НБУ, поки не існуватимуть точки зростання по поверненню коштів з офшорів, банки не будуть кредитувати економіку.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України Сергій Кораблін відзначив, що без розгляду юридичного аспекту питання монетарного стимулювання економічного розвитку неможливо просунутися вперед. НБУ виконує виключно те, що записано в законі. Згідно з законодавством за економічний розвиток та фінансову політику в країні відповідає саме Кабінет Міністрів України, тому слід розмежовувати монетарну та фінансову політику. НБУ може впливати на фінансову політику (є РНБО, Рада по фінансовій стабільності). Водночас купівля державними банками депозитних сертифікатів не є державною політикою (адже державний банк створюється за рахунок емісійної ліквідності). Таким чином, у державних банків є ресурс, який необхідний економіці України.

Заступник директора Інституту Андрій Гриценко зауважив, що в сучасних умовах існує цілий ряд реальних потреб, які ніяк не монетизовані і закликав присутніх не бути ринковими фундаменталістами в тому сенсі, щоб перестати оперувати лише ринковими категоріями, а слід звернутися до вивчення реального попиту.

Підбиваючи підсумки засідання, Валерій Геєць звернув увагу на проблему якості активів та інвестиційної залежності підприємств. Сьогодні залучення фінансового ресурсу, який є поза межами фінансової системи залишається ключовим завданням.

Голова Клубу банкірів Людмила Мостова висловила щиру вдячність доповідачам та учасникам дискусії за конструктивний діалог у вирішенні широкого кола питань розвитку банківського сектора та сподівання на таку ж активну роботу в подальшому.